ʼbugonia’все збиралась про бугонію написати пости, але як часто буває в житті - упустила момент і імпульс пройшов. та все ж хотіла поділитись хоча б трошки післясмаковими враженнями і нотатками. фільм відчувався...напевно свіжим в тому сенсі, що, попри те, що це сатира над конспірологами, лантімос все ж пропонує подивитись на таких людей з емпатією. пропонує замислитися, у якому сценарії людина взагалі знаходить розраду в подібних теоріях.багато співчуття у мене було до персонажа племонса. я в захваті від нього в цій ролі, як і в кожній його ролі - він повністю зникає і я бачу лише цього персонажа.також видно як лантімос повеселився, знімаючи фінальні кадри. можу собі уявити, як кожен день він повертається додому з думкою «ой, а як би виглядали люди в мечеті в цьому сценарії?». так от, я би подивилась на: похорон, урок синхронного плавання, футбольний матч і екіпаж літака. ну і, мабуть, так: думати, що з людьми чинять жахливі речі якісь інопланетні істоти, справді легше, ніж прийняти те, що найжахливіше на землі робимо ми самі. в цей час ця ідея навіть не здається такою шаленою, ні?