Telegram statistics channel - @dargme

❗️ Кліматичні зміни на півдні України: виклики для агросектору та рекордні обсяги зрошення🔶 Південні регіони України зазнають відчутних кліматичних трансформацій, що створює серйозні виклики для аграрного сектору. Зростання середньорічної температури, скорочення кількості опадів та активізація процесів опустелювання зумовлюють частіші й інтенсивніші посухи, вимагаючи негайної адаптації сільськогосподарських практик.💥 За науковими дослідженнями, за останнє століття середня температура повітря на півдні України зросла на 1-1,5°C. Варто зазначити, що темпи потепління в Україні загалом у 2,5 рази перевищують середньосвітові показники, що підкреслює гостроту проблеми для нашої держави.💧 Критичною є ситуація і з водним балансом. Зокрема, на території Одеської області цей показник є від'ємним: річна кількість опадів становить 350-450 мм, тоді як випаровування сягає 1100 мм. Отже, навіть у найбільш сприятливі за погодними умовами роки обсяг опадів не здатен компенсувати втрати вологи.☀️ Поточний, 2025 рік, як і кілька попередніх, видався особливо напруженим для водокористувачів Білгород-Дністровського району. Кількість днів із надвисокими температурами, що перевищували +30°C, досягла 70, тобто понад два місяці. Такі аномальні умови провокують підвищену потребу рослин у волозі та створюють необхідність у значних обсягах води для поливу. Забезпечення достатнього зрошення стає ключовим фактором для запобігання передчасному завершенню вегетації сільськогосподарських культур та, як наслідок, суттєвому зниженню врожайності.💦 У відповідь на ці виклики обсяги подачі води для зрошення демонструють рекордні показники. За першу половину цьогорічного поливного сезону Білгород-Дністровським міжрайонним управлінням водного господарства Держрибагентства було подано понад 20,4 млн м³ дністровської води на поля агровиробників. Для порівняння: за весь 2024 рік цей показник становив близько 15,6 млн м³, а за 2023 рік – 18,7 млн м³. Загалом 2025 рік уже став рекордним за обсягом подачі зрошувальної води за останнє десятиліття.🌽 Нині в структурі агрокультур на зрошуваному землеробстві Білгород-Дністровського району домінує кукурудза. Ця культура демонструє високу рентабельність інвестицій у полив.ℹ️ Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️ Об'єднуємо зусилля для покращення екологічного стану Кислицького рукава1️⃣2️⃣ серпня під головуванням заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького відбулася нарада щодо вирішення проблемних питань замулення Кислицького рукава річки Дунай.📌 У заході взяли участь перший заступник Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тарас Кот, представники центральних і місцевих органів влади, а також водогосподарських організацій півдня Одещини.🔷 Основною темою обговорення став пошук шляхів розв’язання комплексу нагальних проблем, пов’язаних із екологічним станом Кислицького рукава. Цей водний об'єкт має стратегічне значення для півдня Одеської області, оскільки забезпечує самопливне наповнення одних із найбільших озер Придунав’я – Катлабуг та Китай, сукупним об’ємом понад 250 млн м³, а також функціонування шести насосних станцій і Кілійського питного водозабору.🔶 Під час зустрічі наголошено, що через низький рівень води в Дунаї та недостатню проточність спостерігається критичне зменшення водообміну, що призвело до утворення двох намулень загальною площею близько 17 га. Крім того, існує реальна загроза відмирання рукава, що може спричинити обміління та повне висихання озер Катлабуг, Саф'яни – Лунг, Китай і, як наслідок, колапс систем водопостачання та зрошення для понад 10 населених пунктів регіону.✔️ Для вирішення проблеми запропоновано два ключові заходи: розширення входу до Кислицького рукава та розчищення новоутворених намулень.ℹ️ Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️ В Україні розпочинається літньо-осіння заборона на вилов раків🦞 З метою збереження та охорони популяції раків у період їх другої линьки, під час якої вони найбільш вразливі, з 15 серпня по 30 вересня на переважній більшості рибогосподарських водних об’єктів України триватиме заборона на вилов цих прісноводних мешканців.✅ Водночас звертаємо увагу рибалок, що на водоймах Миколаївщини, Херсонщини, а також у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі заборона розпочнеться з 10 серпня.✔️ Слід також зазначити, що, за науковими даними, на Закарпатті домінуючі угруповання річкових раків сформовані червонокнижним широкопалим раком, заборона на вилов якого діє протягом усього року.🔶 Детальніше з термінами заборони в окремих областях можна ознайомитися за посиланням.🔷 За вилов раків у цей період передбачено покарання — від адміністративної до кримінальної відповідальності, а також відшкодування завданих рибному господарству збитків.ℹ️ Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️ Рибалкам на замітку: 7 видів риб для безлімітної риболовлі🎣 Сезон літнього відпочинку на воді в розпалі. Рибалки, які полюбляють посидіти з вудкою біля прохолодних водойм, можуть ловити рибу у водоймах загального користування безоплатно для особистих потреб (без права реалізації). При цьому норма вилову риби на одного рибалку за добу становить 3 кг та 1 шт. (особина будь-якої маси у мінімально дозволених для вилову розмірах, визначених додатком 1 до Правил любительського рибальства).☝️ Водночас існують види риб, вилов яких не обмежується через їхню надмірну чисельність або негативний вплив на місцеву фауну. Це стосується насамперед короткоциклових чужорідних представників іхтіофауни, які активно розмножуються та витісняють аборигенні популяції, а також деяких дрібних, другорядних з промислового погляду риб, що створюють значні популяції, які здатні швидко відновлюватися. До таких видів належать атерина, верховодка, карликовий американський сом, ротань-головешка, сонячний окунь, тюлька та чебачок амурський.🐟 Ротань-головешка✅ Цей ненажерливий хижак походить із басейну річки Амур. Потрапивши у водойми України, він швидко адаптувався і почав становити серйозну загрозу. Ротань вкрай невибагливий до умов проживання, може виживати в забруднених і малонасичених киснем водоймах, де інші риби гинуть.🔹 Екологічна шкода: поїдає ікру та молодь цінних видів риб, таких як лин, щука та окунь. У невеликих замкнених водоймах (ставках, озерах) здатний практично повністю винищити популяції інших риб, перетворюючи водойму на «ротанове царство».🔸 Як ловити: жадібно клює практично на будь-яку тваринну наживку – шматочок черв'яка, опариша. Найкраще ловити на легку поплавцеву вудку біля заростей водної рослинності.🐟 Сонячний окунь✅ Ця яскраво забарвлена риба, родом із Північної Америки, часто приваблює своїм екзотичним виглядом. Однак за красивою зовнішністю ховається агресивний інвазивний вид. Сонячний окунь створює серйозну харчову конкуренцію для місцевих видів, зокрема для звичайного окуня та інших риб, що харчуються дрібними безхребетними.🔹 Екологічна шкода: активно поїдає ікру та личинок інших риб. Дуже агресивно захищає свою територію під час нересту, не підпускаючи інші види до місць розмноження, а його гострі плавці часто відлякують хижаків.🔸 Як ловити: добре реагує на ті ж наживки, що й ротань, ловиться на невеликі мормишки, мікроджиг, дрібні блешні. Часто тримається зграйками у прибережній зоні, в прогрітій сонцем воді.ℹ️ Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️ Успіх реформи меліорації на Полтавщині: вперше за 25 років відновлено полив полів💧 Україна має значний потенціал для збільшення площ зрошуваних земель, адже володіє найбільшою в Європі меліоративною мережею, що охоплює 5,5 млн га. Для відновлення зрошення в нашій державі було започатковано реформу гідротехнічної меліорації, яку реалізує Держрибагентство за підтримки Програми АГРО. Меліоративна реформа відкрила агровиробникам можливість об’єднуватися в організації водокористувачів, щоб спільно модернізувати та управляти меліоративними системами на своїх площах.💦 Одними з перших цим шансом скористалися аграрії Полтавщини, які ініціювали створення ОВК «Квітучі лани». Однак меліоративна мережа, а з нею і непрацююча насосна станція, яка мала б забезпечувати зрошення полів, перебувала у комунальній власності. Підтримувати у робочому стані станцію, збудовану понад 40 років тому, було не під силу громаді, тому вона передала майно у власність ОВК «Квітучі лани».ℹ️ Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.

❗️ У Південній Кореї відбудеться міжнародна конференція рибальських громад ICFC 2025🇰🇷 Запрошуємо представників громад та організацій, що займаються рибальством, долучитися до участі в міжнародній конференції рибальських громад ICFC 2025, яка відбудеться 9-12 листопада 2025 року в конференц-центрі Songdo в місті Інчхон (Республіка Корея). 🐟 Конференція рибальських громад ICFC є однією з провідних глобальних платформ для діалогу та співпраці щодо викликів і можливостей, з якими стикаються рибальські громади. Цьогорічна подія об'єднає зацікавлені сторони задля сприяння міжнародному співробітництву та узгодженню політики, а також створення спільної платформи для обміну стратегіями, координації дій і просування колективних ініціатив між країнами.📧 Заявки на участь у конференції з контактними даними кандидатів (ПІБ, телефон, посада та назва організації) приймаються до 1️⃣5️⃣ серпня за електронною адресою: [email protected].ℹ️ Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️ На Волині відбувся чемпіонат з риболовного спорту серед ветеранів✔️ Волинський рибоохоронний патруль Держрибагентства долучився до проведення чемпіонату з риболовного спорту (ловля риби поплавковою вудкою) серед ветеранів, який відбувся 20 липня на одному з ставків області.🇺🇦 На березі водойми зібралися ті, хто боронив і продовжує боронити Україну, – ветерани, які пройшли горнило війни, але й сьогодні залишаються незламними, сильними духом та вмотивованими. Цього разу вони взяли до рук не бойову зброю, а рибальські вудки, щоб у мирній обстановці продемонструвати свою майстерність, терпіння та любов до природи. Для багатьох це стало можливістю не лише позмагатися, а й відпочити душею, поспілкуватися з побратимами і знайти нових друзів, об'єднаних спільними спогадами та цінностями.🎣 Перед початком чемпіонату працівники рибоохоронного патруля ознайомили учасників із правилами рибальства, приділивши особливу увагу мінімальним розмірам риб, дозволених до вилову.ℹ️ Детальніше 👉 за посиланням.

❗️Українські науковці взяли участь у засіданнях робочих груп ККАМЛР🔰Засідання робочих груп Наукового комітету ККАМЛР (Комісії по збереженню морських живих ресурсів Антарктики) - Робочої групи з акустичних зйомок та методів аналізу (WG-ASAM-2025) та Робочої групи з екосистемного моніторингу та менеджменту (WG-EMM-2025) відбувається у Норвегії (м. Гейло) з 30 червня до 18 липня 2025 р.☝️Участь у роботі груп беруть науковці та експерти з Австралії, Аргентини, Бельгії, Канади, Чилі, Китаю, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Республіки Корея, Нідерландів, Нової Зеландії, Норвегії, Польщі, росії, Південної Африки, Іспанії, Великобританії, США, України, а також фахівці Секретаріату ККАМЛР.✅Обговорюється широке коло питань наукових досліджень, збору еколого-біологічних даних, просторового планування природоохоронних заходів у зоні ККАМЛР (зокрема, питання моніторингу функціонуючих та створення нових охоронюваних районів у зоні відповідальності ККАМЛР).ℹ️Детальніше 👉 тут.Facebook | Web | YouTube

❗️Спільна місія з порятунку осетрових: WWF-Україна і Держрибагентство доєднуються до проєкту MonStur in the Danube🔰Проєкт MonStur in the Danube спрямований на вирішення одного з найнагальніших екологічних викликів Дунайського регіону – різкого скорочення чисельності мігруючих видів риб, зокрема осетрових, спричинене порушенням природної цілісності річкових екосистем. Проєкт фінансується в межах Програми Interreg Danube Region Programme, його мета – створення спільної транскордонної системи моніторингу осетрових на міждержавному рівні.☝️Ця ініціатива реалізується в межах пріоритету «Зелений, низьковуглецевий Дунайський регіон» із конкретною метою – захищати біорізноманіття в ключових екологічних коридорах і природних зонах, що мають транскордонне значення.🤝Серед партнерів проєкту – Всесвітній фонд природи WWF-Україна. Асоційований партнер проєкту в Україні – Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.🌎Проєкт MonStur in the Danube об’єднує країни-партнери з усього Дунайського регіону, зокрема: Австрію, Болгарію, Хорватію, Чехію, Німеччину, Угорщину, Молдову, Румунію, Сербію, Словаччину, Словенію та Україну.ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️Поливний сезон в умовах війни: як Вільнянське МУВГ забезпечує роботу аграріїв Запоріжжя💦Поливний сезон на Запоріжжі триває, і попри складні умови війни, аграрії продовжують працювати над забезпеченням стабільних врожаїв. У цей непростий час важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки відіграє безперебійна подача води для поливу сільськогосподарських культур.☝️Велику роль у цьому процесі відіграє Вільнянське міжрайонне управління водного господарства. Працівники цього управління продовжують активно підтримувати гідротехнічні об’єкти у належному стані, проводячи обкошування та технічне обслуговування об’єктів міжгосподарської мережі. Їхня робота є невід’ємною частиною аграрного виробництва, оскільки забезпечує стабільну подачу води для зрошення, що критично важливо в умовах війни.🔹Зокрема, ТОВ «Незалежна аграрна індустрія» вже розпочала збирання врожаю гороху на зрошуваних землях, незважаючи на складні умови, що панують через бойові дії. Це є свідченням того, що аграрний сектор намагається зберегти свою ефективність навіть під час війни, аби забезпечити продовольчу безпеку для країни.Facebook | Web | YouTube