Держрибагентство

❗️На Волині відбувся «Recovery-Fest – Кубок відновлення-2026»: рибальство як простір безбар’єрності та відновлення🎣Понад 80 учасників долучилися до першого на Волині фестивалю «Recovery-Fest – Кубок відновлення-2026», організованого з нагоди другої річниці роботи реабілітаційного центру для ветеранів на базі Волинської обласної клінічної лікарні.🎏У рибальських змаганнях взяли участь п’ять команд, до складу яких увійшли ветерани війни та працівники медичного закладу.👥Представники Волинського рибоохоронного патруля забезпечували контроль за дотриманням Правил любительського рибальства, а також надавали учасникам необхідні роз’яснення та консультації.☝️Фестиваль став прикладом того, як доступний активний відпочинок може об’єднувати людей, сприяти фізичному та психологічному відновленню, а також створювати можливості для спілкування і соціальної взаємодії. Рибальство стало не лише спортивним захопленням, а й простором безбар’єрності, де кожен учасник мав можливість бути активним, проявити свої здібності та відчути підтримку команди.ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️Українські корми для аквакультури: науковці Держрибагентства досліджують ефективність вітчизняних розробок☝️Якість і вартість кормів безпосередньо впливають на продуктивність рибництва та собівартість продукції. Тому одним із важливих напрямів сучасної рибогосподарської науки є пошук ефективних вітчизняних кормів і кормових добавок, які можуть стати альтернативою імпортній продукції.👨‍🔬Науковці відділу аквакультури Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) Держрибагентства спільно з фахівцями НУБіП України та Білоцерківського національного аграрного університету з 2024 року працюють над розробленням рецептур та випробуванням кормів українського виробництва.🗓У період із червня по серпень 2026 року провели чергове виробниче випробування продукційного екструдованого корму з додаванням пребіотика виробництва ТОВ «Компанія Ензим» у виробничих умовах рециркуляційної аквакультурної системи СТОВ «Волиця» на Хмельниччині.ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.

❗️На Дніпропетровщині та Полтавщині досліджують стан молоді риб у водосховищах👥Фахівці рибоохоронних патрулів спільно з науковцями проводять іхтіологічні дослідження на Кам’янському та Кременчуцькому водосховищах. Мета таких робіт – оцінити сучасний стан водних біоресурсів, зокрема результати їх природного відтворення.☝️На Кам’янському водосховищі польові дослідження проведено за участю фахівців Інституту рибного господарства НААН України та державних інспекторів Дніпропетровського рибоохоронного патруля. Під час роботи науковці визначали видовий склад і стан молоді риб, зокрема цьоголітків та інших молодших вікових груп.🔹Водночас на Кременчуцькому водосховищі дослідження молоді риб провели науковці Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно з фахівцями Інституту рибного господарства НААН України за сприяння Полтавського рибоохоронного патруля. Дослідження охопило верхню, середню та нижню частини водосховища.ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.

❗️На Десні спіймали браконьєрів, які «рибалили» електровудкою📍Чернігівщина потерпає від наслідків війни, що завдають шкоди і водним екосистемам. Та замість того, щоб берегти природу, браконьєри завдають їй додаткової шкоди, використовуючи електровудку.☝️Під час рибоохоронного рейду на річці Десна інспектори Чернігівського рибоохоронного патруля спільно з працівниками водної поліції викрили грубе порушення правил рибальства.▶️Браконьєри здійснювали незаконний лов риби з човна, використовуючи електровудку. У результаті порушники незаконно добули 31 сома європейського та 1 плітку звичайну загальною вагою 40,62 кг. Збитки, завдані рибному господарству України, становлять 160 191 грн.💬«Війна вже завдає серйозної шкоди водним екосистемам Чернігівщини, тому кожен випадок незаконного вилову є додатковим ударом по природі. Такий спосіб лову може знищувати рибу без вибору та завдавати шкоди природному відтворенню. Саме тому боротьба з використанням електровудок залишається одним із важливих напрямів нашої роботи. Держрибагентство й надалі посилюватиме боротьбу з браконьєрством, щоб зберегти рибу для майбутніх поколінь», – наголосив голова Держрибагентства Ігор Клименок.ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️У Туреччині відбудеться міжнародна виставка рибної промисловості та аквакультури Future Fish Eurasia 2026🗓24–26 вересня 2026 року у місті Ізмір (Туреччина), на виставковому майданчику Fuarizmir – Yeni Fuar Alanı відбудеться міжнародна виставка Future Fish Eurasia 2026 (Майбутнє Фіш Євроазія).🐟Захід є важливим міжнародним майданчиком для представників рибного господарства, аквакультури, рибопереробної промисловості та суміжних галузей. Виставка об’єднає виробників, постачальників обладнання, фахівців і потенційних партнерів із країн Європи, Азії, Близького Сходу та Північної Африки.☝️У межах експозиції будуть представлені обладнання та технології для аквакультури і рибальства, риба та морепродукти, обладнання для переробки, корми й кормові добавки, системи охолодження та льодогенерації, рішення для логістики й пакування.▶️Організатор виставки – Avrasya Fuarcılık Tanıtım Organizasyon Hizmetleri Limited Şirketi.🔹Участь у виставці може стати можливістю для українських підприємств рибного господарства та аквакультури презентувати власну продукцію і технології, налагодити міжнародні ділові контакти, знайти нових партнерів та ознайомитися із сучасними рішеннями для розвитку галузі.🔸Запрошуємо всіх зацікавлених долучитись до виставкових заходів. Деталі за 👉 посиланням.Facebook | Web | YouTube

❗️Держрибагентство розпочало примусове наповнення водосховища Катлабух1️⃣0️⃣ серпня за кошти Держрибагентства розпочато примусове наповнення водосховища Катлабух в Ізмаїльському районі Одеської області. Для цього запустили в роботу головну насосну станцію Суворовської зрошувальної системи Ізмаїльського управління водного господарства, адже рівень води у водоймі сягнув критичної позначки.🔹Критичні рівні річки Дунай та водосховища Катлабух створили загрозу для водної екосистеми Придунав’я та поставили під ризик забезпечення водою місцевого населення й агросектору. Заходи зі стабілізації ситуації здійснюються відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2026 року № 503-р у межах Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій.💬«Водосховище Катлабух є критично важливим елементом водогосподарського комплексу Придунав’я. Його примусове наповнення – це вимушений крок, який дасть змогу стабілізувати рівень води, мінімізувати екологічні ризики та підтримати водогосподарські потреби регіону в умовах несприятливої гідрологічної ситуації. Проте це тимчасовий захід, який не вирішує проблему водойми системно.▶️Тут необхідний комплексний підхід: першим кроком стане проєкт «Реконструкція системи енергозабезпечення головної насосної станції Суворівської зрошувальної системи із використанням сонячної електростанції, систем накопичення енергії та модернізацією насосного обладнання». Держрибагентство розпочне його реалізацію вже цього року, а запуск енергонезалежної насосної станції заплановано на квітень 2027 року.↪️Наступним етапом має стати повноцінне відновлення водосховища Катлабух як водного об’єкта. І це завдання потребує консолідованих зусиль Держрибагентства, Держводагентства, обласної та районної адміністрацій, місцевих громад і водокористувачів», – зазначив перший заступник Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тарас Кот.Facebook | Web | YouTube

❗️12 найбільших щук в історії світових рекордів IGFA🎏Міжнародна асоціація спортивного рибальства (IGFA) протягом десятиліть залишається головним світовим інститутом фіксації рибальських досягнень. Серед прісноводних хижаків особливе місце посідає щука звичайна – потужний, агресивний і надзвичайно обережний вид, кожна зустріч із трофейним представником якого стає важливою подією в кар’єрі будь-якого рибалки.🎣Абсолютним орієнтиром у категорії «All-Tackle» (вилов на будь-яку снасть) уже чотири десятиліття залишається здобуток німецького рибалки Лотара Луїса. 16 жовтня 1986 року на озері Греферн у Німеччині він виловив щуку вагою 25 кг. Після виснажливої 40-хвилинної боротьби на класичну блешню цей трофей став одним із найвражаючих рекордних виловів та продемонстрував верхню межу розмірів, якої може досягати цей вид.📝Значну частину рекордних виловів зафіксовано у водоймах Європи. 28 січня 1989 року швед Оке Нільссон на річці в південно-західній частині Швеції здолав трофейну щуку (21,45 кг) за допомогою блешні Italia на 12-фунтовій волосіні за 15 хвилин. Іншим прикладом виняткової майстерності став вилов Джакомо Пінотті: 10 грудня 1990 року на озері Маджоре, що розташоване на кордоні Швейцарії та Італії, він приборкав щуку вагою 19,6 кг на живу приманку (сига), використовуючи надлегку волосінь із розривним навантаженням лише 8 фунтів, що вимагало півторагодинного філігранного виважування.🐟Внесок у світову статистику роблять і юні рибалки. П'ятирічна Сереніті Шмітт із Вісконсину 22 лютого 2020 року в затоці Стерджен-Бей виловила щуку вагою 11,1 кг на живця, виборюючи її протягом 20 хвилин та встановивши рекорд у категорії «Smallfry». А 11-річний Сантьяго Родрігес-Бустос 4 червня 2013 року на канадському озері Дор здобув юнацький світовий рекорд, спіймавши екземпляр вагою 14,2 кг на блешню Mepps Syclops.ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️Мисливці глибин: мистецтво підводного полювання починається з відповідальності🤿Підводне полювання є популярним різновидом любительського рибальства, який має власні специфічні особливості та регламентується Правилами любительського рибальства. Законодавство дозволяє здійснювати таке полювання на рибогосподарських водних об’єктах як зі спеціальним спорядженням, так і без нього, проте виключно за умови дотримання встановлених вимог і заходів безпеки. Зокрема, суворо забороняється здійснювати підводне полювання з використанням аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв, окрім дихальної трубки.☝️Однією з головних умов безпечного перебування на водоймі є обов’язкове позначення місця проведення підводного полювання. Для цього використовують сигнальний прапорець занурень «Альфа» або червоний прапор із білою діагональною смугою розміром не менше 25×25 см, встановлений на сигнальному буї чи плотику білого, жовтого, помаранчевого або червоного кольору. ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.

❗️У Держрибагентстві розглянули проєкти лімітів вилучення водних біоресурсів на 2027 рік7️⃣ серпня під головуванням очільника Держрибагентства Ігоря Клименка відбулася нарада, присвячена розгляду проєктів лімітів спеціального використання водних біоресурсів для здійснення промислового рибальства та дослідного вилову на 2027 рік, а також допустимого навантаження знарядь лову на рибогосподарські водні об’єкти.🔰У заході взяли участь заступник голови Держрибагентства Андрій Зінченко, керівники територіальних рибоохоронних патрулів, науковці галузі, представники рибного бізнесу та громадськості.☝️Під час зустрічі учасникам представлено проєктні показники лімітів добування (вилову) водних біоресурсів на 2027 рік для Чорного моря, Дніпровського каскаду водосховищ (Київського, Канівського, Кременчуцького, Кам’янського та Дніпровського), Березанського й Тилігульського лиманів, Дніпровсько-Бузької гирлової системи, пониззя річки Дністер і Дністровського лиману, Дунаю, а також ділянок Дніпра й Десни в межах Чернігівської області. Крім того, присутні розглянули характеристики та граничну кількість знарядь лову, рекомендовану для освоєння лімітів у цих акваторіях.💬«Держрибагентство проводить політику максимальної відкритості та готове чути як підприємців галузі, так і громадськість. Саме завдяки такій прямій комунікації та спільним зусиллям ми можемо формувати єдину узгоджену позицію й ухвалювати конструктивні рішення задля проведення прозорих аукціонів із продажу прав на промисловий вилов», – зазначив голова Держрибагентства Ігор Клименок.▶️Водночас наголошено на важливості отримання точних звітних даних про обсяги добування водних біоресурсів, адже це необхідно для об’єктивної оцінки стану рибних запасів і встановлення науково обґрунтованих лімітів вилову на наступний рік.ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube

❗️В Україні стартує сезонна заборона на вилов раків у період другої линьки📆З 15 серпня по 30 вересня на переважній більшості рибогосподарських водних об’єктів України триватиме заборона на вилов раків. Обмеження запроваджується задля збереження та охорони популяцій цих членистоногих у період другої линьки, коли вони є найбільш вразливими.🦞 Водночас звертаємо увагу рибалок на регіональні особливості. Зокрема, у водоймах Миколаївщини та Херсонщини заборона діятиме з 10 серпня по 20 вересня, а на Закарпатті, за науковими даними, домінуючі угруповання сформовані червонокнижним широкопалим раком, тому вилов раків там заборонено протягом усього року.↪️Детальніше з термінами заборони в окремих областях можна ознайомитися за 👉 посиланням.💬«Линька є природним і надзвичайно важливим процесом у житті раків. Для того щоб рости, вони змушені періодично скидати свій старий твердий хітиновий панцир. Період формування та зміцнення нового покриву може тривати від одного до півтора місяця. Під час цього процесу та впродовж кількох тижнів після нього раки залишаються беззахисними, що й зумовлює необхідність тимчасової заборони на їхній вилов», – зазначив Голова Держрибагентства Ігор Клименок.ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства.Facebook | Web | YouTube