Дуров каже, що західний інтернет скотився до «цифрового тоталітаризму» і йому треба повернути свободу💯Моя субʼєктивна думка:моя теза тут доволі проста - «ти маєш можливість критикувати демократичні країни за недостатню демократію тільки за умови, що ти критикуєш авторитарні режими за їх авторитаризм». Тобто якщо ти виставляєш оцінки демократіям за критеріями прав людини, але при цьому нормально сприймаєш геноцид уйгурів або firewall Китаю, то тоді ти втрачаєш моральну платформу обʼєктивності. І причина таких заяв Дурова доволі очевидна. Він не висловлює жодної критики на адресу Китаю, адже у нього з Китаєм велике партнерство щодо питань штучного інтелекту. Дуров приїздить в Казахстан, співпрацює з казахським урядом і також заплющує очі на права людини в цій країні. Дуров має зв'язки з російським урядом і за даними журналістів з 2014 року приїздив в рф щонайменше 50 разів. В кінці кінців Дуров проживає і веде свою діяльність в Арабських Еміратах, де будь-яка критика влади заборонена на державному рівні. І після цього всього він виставляє оцінку умовній Великобританії, Франції та іншим країнам, критикуючи їх за недостатню демократичністьА відтак важливо розуміти, що оцінювати демократію за критеріями прав людини, оцінювати демократію за критеріям вільного інтернету можна лише за умови, якщо ти критикуєш диктатури. Більше того, вже давно існує індекс свободи, який включає в себе параметр вільного інтернету. Та ж Росія, Китай, Арабські Емірати, Казахстан в рейтингу пасуть задніх. Однак країни Європи одні і західні демократії є найпершими в індексі свободи. І глобально західні країни знають, що вони недосконалі та мають певні недоліки. Але є країни, в яких не те що є недоліки, а в яких в цілому побудований firewall та де взагалі заборонені застосунки, які не схвалює комуністична партія Китаю. Дуров чомусь з цим боротися не хоче. Він хоче боротися з тим, де є можливість такої боротьби без наслідків для себе. Вибачаюсь за можливо трохи неетичний приклад, але боротися за фемінізм в умовній Швеції це не те саме, що боротися за фемінізм в Афганістані. А відтак Дуров бореться за вільний інтернет в країнах Європи, ігноруючи при цьому такі місця, де треба ще більше боротися за вільний інтернет, як Китай, Росія чи Арабські Емірати