Схеми

Норвезькі запчастини для вантажівок потрапляють до Росії через Туреччину, обходячи санкції«Схеми» разом з колегами з NRK, суспільного мовника Норвегії, встановили, що велика норвезька компанія-виробник автомобільних запчастин Kongsberg Automotive з 2022 року продала своєї продукції на 2,7 мільйона євро турецькій фірмі Hidirusta Otomotiv, яка, попри санкції ЄС, перепродала ці деталі в Росію. Отримали їх фірми, повʼязані з оборонним сектором.Після початку повномасштабної війни Росія почала активніше використовувати цивільні вантажівки для транспортування військової техніки та особового складу. Ці автівки також можуть застосовувати й для запуску ударних безпілотників на кшталт Shahed-136, якими Росія завдає ударів по Україні. Згідно з отриманими «Схемами» даними митниці РФ, із липня 2022 року по квітень 2024 року Hidirusta Otomotiv здійснила понад сто поставок підсанкційних деталей виробництва Kongsberg Automotive до Росії, свого найбільшого ринку збуту. До 2022 року ця турецька компанія з Росією не торгувала взагалі.Російські компанії, «А.П.Р.» та «Грузавтозапчасть-36», які купували норвезькі деталі для вантажівок в турецької Hidirusta Otomotiv, своєю чергою пов’язані з оборонним сектором РФ. У Kongsberg Automotive журналістів повідомили, що зупинили всі прямі поставки до Росії ще у 2022 році, однак не контролюють подальший перепродаж своїх запчастин після реалізації. Норвезька компанія заявила, що після знахідок журналістів розірвала співпрацю з Hidirusta Otomotiv та запровадила нові, посилені заходи перевірки своїх клієнтів.

Європі продають білоруську олію з ріпаку, вивезеного з окупованої ХерсонщиниЖурналісти встановили, що російські компанії продають ріпак з окупованої частини Херсонської області в Білорусь – а вже там його переробляють на олію і експортують в європейські країни. Мова про білоруську компанію «Агропродукт» – це один із найбільших виробників ріпакової олії, яка продається до ЄС. І саме цю ріпакову олію часто дегустує перед камерами Олександр Лукашенко і закликає виробляти її ще більше і продавати Європі. При цьому, перешкод для такого експорту Білорусь майже не має. Адже білоруські продукти харчування не під санкціями і вільно продаються в Європі. І навіть до Литви, яка на національному рівні ввела таку заборону, ріпакову олію з Білорусі везуть, знаходячи лазівки – через Латвію, де подібних обмежень немає. Крім того, журналісти встановили, що «Агропродукт» має зв’язки з білоруською владою та компанією, яка потрапила під українські санкції через допомогу армії РФ в перевезенні військової техніки та солдатів. Детально про все це дивіться у новому спільному розслідуванні «Схем» у співпраці з литовським виданням 15minlt, латвійським телеканалом TV3, «Білоруським розслідувальницьким центром» за підтримки «Співтовариства залізничників Білорусі» та гакерських груп «Кіберпартизани» і KibOrg.

«Не хочу на Кубу, не хочу в Росію»: «Схеми» поговорили з полоненим найманцем РФ з Куби та ідентифікували іншихДружні відносини між Гаваною і Москвою зародилися ще в часи Радянського союзу і тривають досі. Нині вони тримаються, зокрема, завдяки російським поставкам нафтопродуктів та продовольства на Кубу, а також на фінансовій і політичній підтримці кубинського режиму – кажуть дослідники. Та після початку повномасштабного вторгнення, схоже, ці відносини між країнами можуть передбачати ще й поповнення армії РФ громадянами Куби. «Схемам» вдалось встановити, що кубинці масово беруть участь у війні проти України. Вони потрапляють до лав російської армії іноді обманом та примусом, іноді – через гроші та керуючись ідеологічними міркуваннями. Журналісти дослідили великий масив даних – ексклюзивні документи з джерел в ЗСУ, а також соціальні мережі кубинських найманців. Це дозволило не тільки їх ідентифікувати, але й встановити, де саме вони тренуються, в яких російських частинах служать і, зрештою, на які українські території відправляються воювати. Окрім того, «Схемам» вдалося поспілкуватись з полоненим кубинцем, який в деталях розповів, як його ошукали і він опинився на війні, замість обіцяної «роботи на будівництві». Про роль Куби у війні Росії проти України – у новому розслідуванні

Як Китай забезпечує російську воєнну машину критично важливими рідкісними металами? Після того, як Європейський союз та Сполучені штати запровадили відповідні санкції у 2022 році, Китай став для Росії єдиним джерелом галію та германію, а також – основним постачальником стибію. Ці хімічні елементи необхідні для виробництва зброї, зокрема, тієї, яку Росія використовує у війні проти України. Наприклад, це – БПЛА, танки, крилаті та балістичні ракети. А ще ці рідкісні метали потрібні для виготовлення ядерної зброї. Серед двох десятків китайських компаній, які «Схеми» ідентифікували, як експортерів підсанкційних галію, германію та стибію до Росії, третина – це фірми, які частково належать державі, згідно з даними про їх структуру власності, які журналісти отримали за допомогою колег з міжнародної організації «Центр з дослідження корупції та організованої злочинності» (OCCRP). Які російські компанії отримують рідкісні метали з Китаю? Наприклад, «Ростех» – державна оборонна корпорація РФ, на підприємствах якої, за словами її топменеджерів, виготовляють близько 80% озброєнь, які Росія використовує у війні проти України. Деякі з цих китайських критично важливих хімічних елементів можуть потрапляти й до російських розробників ядерної зброї. Наприклад, до Курчатовського інституту. При цьому, публічно Пекін заперечує постачання компонентів для зброї до Росії – обвинувачення, які лунали, зокрема, від НАТО. Втім знахідки «Схем» у витоках з митних та податкових баз Росії, а також дослідження структури власності китайських постачальників – вказують на зворотнє. Детально про те, як Китай стає монополістом на ринку поставок підсанкційних рідкісних металів до Росії та які компанії в Росії їх закуповують – дивіться у новому розслідуванні «Схем».

Ще один крок до остаточного звільнення судді ОАСК з російським паспортом. Сьогодні, 28 січня, Вища рада правосуддя підтвердила попереднє рішення палати ВРП про звільнення судді Окружного адміністративного суду Києва Аріни Літвінової, в якої "Схеми" знайшли громадянство РФ. "За" таке рішення проголосували 11 членів Вищої ради правосуддя. В грудні минулого року Друга дисциплінарна палата ВРП внесла подання про звільнення Літвінової з посади судді ОАСК у звʼязку з набуттям нею громадянства іншої держави. Дисциплінарну скаргу на суддю подала Служба безпеки України. У скарзі СБУ підтвердила знахідки "Схем" про те, що суддя отримала громадянство Росії у 2002 році. Літвінова з цим рішенням палати ВРП не погодилася і, у свою чергу, подала скаргу, в якій просила закрити дисциплінарну справу та "здійснити розгляд скарги з дотриманням регламенту". Дані про її російське громадянство Літвінова у своїх поясненнях назвала "безпідставною". Скаргу судді Вища рада правосуддя сьогодні також не задовольнила і підтвердила правомірність рішення Дисциплінарної палати. Тепер Вища рада правосуддя має зібратися ще раз, щоб остаточно звільнити суддю Літвінову. У квітні 2024-го року "Схеми" опублікували розслідування, в якому викрили Літвінову в отриманні російського громадянства в липні 2002 року в місті Єкатеринбург. Підтвердження цьому журналісти знайшли в автоматизованій системі "Роспаспорт". На той час Літвінова вже три роки працювала у Вищому арбітражному суді України. У відповідь на запит "Схем" суддя заперечила наявність громадянства Російської Федерації, назвавши інформацію журналістів "провокацією".

«Я на ваші питання відповідати не буду». Так на запитання журналіста «Схем» відреагував голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко, якого НАБУ та САП підозрюють в декларуванні недостовірної інформації та незаконному збагаченні на 72 мільйони гривень. Георгій Шабаєв зустрів високопосадовця біля Національного антикорупційного бюро 24 січня. На початку грудня 2024-го правоохоронці повідомили про завершення досудового розслідування. Минуло півтора місяця, з того часу Кириленко приходить до НАБУ на ознайомлення з зібраними матеріалами кримінального провадження. Після повного ознайомлення справу передадуть на розгляд до Вищого антикорупційного суду. «Схеми» запитали у Павла Кириленка, чи змінилася його позиція щодо невинуватості і скільки ще йому та захисникам потрібно часу для повного ознайомлення з документами кримінального провадження? Якою була його реакція – дивіться у короткому відео. Нагадаємо, правоохоронці розпочали кримінальне провадження 22 березня 2024 року – наступного дня після виходу матеріалу «Схем», в якому журналісти виявили, що родина посадовця у період 2020-2023 років придбала автівки і низку нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, при тому що ніхто з родичів Кириленка не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило б, щоб придбати все це коштовне майно. Йдеться про великий маєток і дві земельні ділянки під Києвом, 200 квадратних метрів офісної нерухомості в столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями в елітних житлових комплексах Києва і четверо апартаментів із паркомісцями в Ужгороді, оформлені на батьків і бабусю дружини. У коментарі «Схемам» Кириленко заявив, що джерело статків – це стартовий капітал родини, який був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Знайти офіційне підтвердження цим операціям журналістам не вдалося. 14 серпня детективи Національного антикорупційного бюро за погодженням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили Павлу Кириленку про підозру.

НАБУ та САП затримали бізнесмена Леоніда Дубинського через корупцію на відновленні Дніпропетровщини Правоохоронці повідомили про підозру чотирьом особам, які створили організовану злочинну групу та заволоділи понад 129 млн грн, виділеними на відновлення критичної інфраструктури Дніпропетровської області, заявляють в НАБУ. За даними слідства, у 2022-2023 роках посприяли перемозі в тендері щодо реконструкції водогону в Кам’янському районі підконтрольного товариства. «Бенефіціарним власником товариства був відомий місцевий підприємець, що мав вплив на керівника КП і до того ж перебуває у розшуку ФБР за вчинення майнових злочинів. Левовою часткою укладеного договору була закупівля трубної продукції, яку «переможець» тендеру через свою ж фірму-прокладку придбав у виробника за ринковою вартістю та перепродав комунальному підприємству за завищеною понад втричі ціною», – йдеться в повідомленні НАБУ. Внаслідок таких дій комунальне підприємство зазнало збитків на суму понад 129 млн грн, якими заволоділи учасники групи. Правоохоронці не повідомляють імен організатора та учасників групи. «Слово і діло» та «Центр протидії корупції» повідомляють, що мова саме про Леоніда Дубинського. Нагадаємо, бізнесмени-брати Леонід та Володимир Дубинські вже понад 10 років перебувають у розшуку ФБР (США) за звинуваченням у махінаціях з нерухомістю у Каліфорнії. Крім того, Дубинські фігурували у розслідуванні журналістів «Схем» про відбудову доріг на Дніпропетровщині. Тоді розслідувачі встановили, що приватна фірма «Будінвест Інжиніринг», яка займалась відбудовою доріг і освоїла на цьому у 2022 році півтора мільярда гривень, була напряму пов’язана з тодішнім керівником Дніпропетровської ОВА Валентином Резніченком. Половина компанії була записана на Яну Хланту – близьку особу для Резніченка, вони разом багато подорожували за кордон. Другою половиною фірми-підрядника володів Павло Чухно – менеджер та партнер Дубинських. Чухно тоді управляв баскетбольним клубом «Прометей», яким володів Володимир Дубинський і генеральним спонсором якого був «Будінвест Інжиніринг».

Анонс ❗Фінальне засідання у справі нападу на журналістів «Схем» в кабінеті голови «Укрексімбанку» восени 2021-року. Завтра, 22 січня 2025 року о 10:15 у Київському апеляційному суді відбудеться засідання, на якому судді можуть закрити справу за строком давності – за клопотанням обвинувачених. Нагадаємо, напад стався у кабінеті на той момент голови правління «Укрексімбанку» Євгена Мецгера 4 жовтня 2021 року під час запису інтерв’ю. Тоді журналіст «Схем» Кирило Овсяний запитав про великий валютний кредит під заставу проблемного активу, який державний банк видав бізнесмену, чия компанія сплачувала податки угрупованню «ДНР». Мецгеру не сподобалося запитання і він наказав охороні «забрати камери» в журналістів та «дістати з них касети». За наказом Мецгера співробітники банку – тоді директор департаменту банківської безпеки Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки Олег Осіпов – застосували фізичну силу до оператора «Схем», відібрали у нього дві камери та картки, на які здійснювався запис, і видалили записане відео. Також обвинуваченим у справі нападу проходить ексдиректор департаменту інформаційної політики «Укрексімбанку» Володимир Пікалов, він також тоді був в кабінеті Мецгера. Однак Пікалов був мобілізований, тому щодо нього суд винесе рішення пізніше. Суд першої інстанції визнав учасників винними і призначив їм покарання у вигляді штрафів: по 1700 гривень для Тельбізова та Осіпова, і 3400 гривень для Мецгера. Потерпілі журналісти не погодились з рішенням першої інстанції і в жовтні 2022-го подали апеляцію, в якій просять застосувати додаткове покарання, а саме – позбавити Мецгера права обіймати керівні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах строком на три роки. Розгляд справи в апеляції тривав понад 2 роки, а засідання регулярно переносились на прохання сторони обвинувачених. На думку адвокатів журналістів Оксани Максименюк та Віри Крат, дії сторони захисту обвинувачених свідчать про навмисне затягування процесу розгляду апеляції. На минулому засіданні, 19 грудня 2024 року, обвинувачені Мецгер, Тельбізов та Осіпов подали клопотання про закриття провадження у зв’язку зі спливом строків притягнення їх до відповідальності, які закінчились у жовтні 2024 року. Тож на засіданні 22 січня колегія суддів Київського апеляційного суду на чолі з суддею Маргаритою Васильєвою може винести фінальне рішення на користь обвинувачених – і справу буде закрито.

ОНОВЛЕНО🛰Наслідки нічної атаки українських сил оборони по стратегічним об’єктам в Росії: супутникові фотоУкраїнські дрони уразили щонайменше один резервуар (раніше в пості повідомлялось про два) Саратовського нафтопереробного заводу. Про це свідчать супутникові знімки Planet Labs за 14 січня, які є у розпорядженні «Схем». Цей НПЗ знаходиться неподалік авіабази стратегічної авіації «Енгельс», де розташовані Ту-95 та Ту-160, які російська армія систематично використовує для обстрілів території України.Як звернули увагу в @kiber_boroshno відповідно до знімків від Sentinel, одна з цистерн була демонтована до атаки українських БПЛА.За даними джерела Радіо Свобода в СБУ, в ніч з 13 на 14 січня далекобійні дрони СБУ та Сил оборони (ПС, ССО, Центру безпілотних систем ЗСУ, ГУР МО та інших родів військ) здійснили атаку на низку російських стратегічних об’єктів, серед яких згаданий Саратовський НПЗ, а також Алексінський хімічний комбінат у Тульській області, склади боєприпасів (ФАБ, керованих авіаційних бомб, крилатих ракет) на аеродромі «Енгельс» та Брянський хімічний завод.

Експосадовець з СБУ Наумов, перед виїздом з України напередодні «великої» війни, скупив елітні квартири в Туреччині «Схеми» з'ясували, що колишній начальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов у 2022 році придбав три квартири в елітному житловому комплексі в районі турецького міста Аланія на узбережжі Середземного моря. Загальна офіційна вартість придбаного майна згідно з угодою – близько 17,5 мільйонів гривень. 🔻Площа найбільших апартаментів – 185 квадратних метрів. Відповідно до документів, сума угоди склала майже 3,5 млн турецьких лір – це більше 7 мільйонів гривень за курсом НБУ початку 2022-го року. 🔻Друга квартира – за 3,1 млн лір (6,5 млн грн) – трохи менша, 115 квадратів. 🔻Площа найменших апартаментів на третьому поверсі ЖК, якими володіє Андрій Наумов – 70 квадратних метрів. Їхня вартість, відповідно до документів, – 1,8 млн турецьких лір (3,7 млн грн). За даними джерел «Схем», нерухомістю на турецькому узбережжі користується його сім’я, поки він сам у Сербії очікує на рішення суду у справі за звинуваченням у відмиванні грошей. Суд має остаточно визначити долю колишнього високопосадовця СБУ – його видворять на 5 років з Сербії чи він може залишатися в країні. Паралельно діяльність Наумова в Україні розслідує ДБР: за підозрою, зокрема, у незаконному збагаченні, організації підроблення документів під час перетину сербського кордону та шахрайському заволодінні коштів під час перебування на посаді керівника українського держпідприємства. На прохання українських правоохоронців про видачу експосадовця Сербія відмовила – це сталось восени 2023-го року. З серпня 2024-го року за запитом того ж ДБР Інтерпол оголосив ексначальника з СБУ у міжнародний розшук. У коментарі «Схемам» Наумов назвав судовий процес у Сербії «зрежисованим» українською владою, а придбання турецької нерухомості – законним. Повну версію матеріалу читайте тут