Telegram statistics channel - @cxemu

Власники мережі аптек, яких «Схеми» викрили у нелегальній торгівлі ліками з РФ, після вручення підозр втекли за кордонМова про громадян Азербайджану братів Елвіна та Ешгіна Багірових, які, як розповіли «Схеми» влітку 2024 року, нелегально торгували російськими ліками у їхній мережі аптек «Ел’Фарм» у Києві. Після отримання підозр Багірови виїхали з України. Це сталося напередодні судового засідання, де їм мали обрати запобіжний захід. Про це «Схемам» стало відомо від поінформованих джерел у правоохоронних органах.Брати Багірови виїхали в Молдову в ніч на 1 березня через пункт пропуску «Могилів-Подільський – Отач» у Вінницькій області. На них як на громадян Азербайджану не поширюються обмеження на виїзд, які діють для чоловіків призовного віку під час воєнного стану в Україні. А суд ще не обрав для них запобіжного заходу.Прокурори звернулися до Печерського суду Києва з клопотанням про взяття під варту власників мережі аптек «Ел’Фарм» ще наприкінці лютого, після того, як Нацполіція повідомила їм про підозри. Втім, це прохання суд тоді так і не розглянув через відсутність підозрюваних: адвокати братів Багірових стверджували, що їхні підзахисні хворіють. Наступне засідання, на якому мали обирати запобіжний захід для Багірових, було заплановане на 4 березня. Під час судового засідання, на якому були журналісти «Схем», прокурор Олександр Платов повідомив: «Оперативним співробітникам Національної поліції було доручено виконання ухвали (на привід підозрюваних до зали суду – ред.), однак встановити місце перебування на даний час не було можливим».

Недостовірні відомості на 200 млн: НАЗК перевірило декларацію фігуранта «Схем» про виведення російських активів з-під санкційМова про ексдепутата Броварської міської ради від партії «За майбутнє» та власника Броварського алюмінієвого заводу Сергія Шапрана. НАЗК проаналізувало його декларацію, подану за 2023 рік перед складанням мандату, і виявило недостовірні відомості на 193 мільйони гривень. У таких його діях встановили «ознаки правопорушення за статтею декларування недостовірної інформації». Про цього бізнесмена раніше «Схеми» розповіли у своєму розслідуванні – про те, як Сергій Шапран став новим власником активів російського підприємця в Україні Ігоря Наумця вартістю один мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешт майна. У своїй декларації Шапран зазначив свої частки у компаніях, за допомогою яких вдалось вивести активи Наумця, але занизив їхню вартість.За даними НАЗК, Сергій Шапран не згадав у своїй звітності про один автомобіль BMW M760LI, який продав у 2023-му році та про інший – BMW X7, який його ж компанія «Шапран Груп» здавала в оренду його дружині. Також з’ясувалось, що Сергій Шапран поповнив свої банківські рахунки на суму 23 мільйони гривень, але перевірка встановила, що загальна сума, яку мала на той момент родина, щоб внести на рахунки, була на той момент приблизно на 10 мільйонів меншою.За інформацією журналістів, висновок і матеріали перевірки НАЗК вже мали передати до Національної поліції.Окремо «Схеми» звернули увагу на вказані Сергієм Шапраном у декларації частки в компаніях «Юні Сервіс», «Юні Люкс» та ТОВ «Юні Тул». Відповідно до даних перевірки НАЗК, він зазначив вартість – по 2,5 мільйони гривень у кожній фірмі, хоча, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру йдеться про значно більші суми: в «Юні Сервіс» його частка оцінюється в 90 мільйонів гривень, в «Юні Люкс» – 75. Саме про ці компанії-посередники йшлося у розслідуванні «Схем»: вони допомогли Шапрану стати новим власником активів підсанкційного російського бізнесмена Ігоря Наумця.

Анонс❗Друга спроба фінального засідання у справі про напад на журналістів «Схем» в «Укрексімбанку». У понеділок, 24 лютого 2025 року об 11:00 у Київському апеляційному суді відбудеться засідання, на якому можуть закрити справу за строком давності – за клопотанням обвинувачених.Під час попереднього засідання, 22 січня, обвинувачені не змогли надати потрібні для можливого закриття провадження документи, після чого суд вчергове переніс розгляд справи.Нагадаємо, напад стався у кабінеті на той момент голови правління «Укрексімбанку» Євгена Мецгера 4 жовтня 2021 року під час запису інтерв’ю. Тоді Мецгеру не спододбалось питання, яке поставив журналіст «Схем» Кирило Овсяний. За наказом Мецгера співробітники банку застосували фізичну силу до оператора «Схем» Олександра Мазура, відібрали у нього дві камери та картки і видалили записане відео.Обвинувачені у цій справі, крім самого Євгена Мецгера, – тодішні директор департаменту банківської безпеки Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки Олег Осіпов. Також обвинуваченим у справі нападу проходить ексдиректор департаменту інформаційної політики «Укрексімбанку» Володимир Пікалов. Однак він був мобілізований, тому щодо нього суд винесе рішення пізніше.Суд першої інстанції визнав учасників винними і призначив їм покарання у вигляді штрафів: по 1700 гривень для Тельбізова та Осіпова, і 3400 гривень для Мецгера.Потерпілі журналісти не погодились з рішенням першої інстанції і в жовтні 2022-го подали апеляцію, в якій просять застосувати додаткове покарання, а саме – позбавити Мецгера права обіймати керівні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах строком на три роки.Розгляд справи в апеляції тривав понад 2 роки, а засідання регулярно переносились на прохання сторони обвинувачених. На думку адвокатів журналістів Оксани Максименюк та Віри Крат, дії сторони захисту обвинувачених свідчать про навмисне затягування процесу розгляду апеляції.

Колишній директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін тепер працює у Державному бюро розслідувань З січня обіймає посаду радника Патронатної служби – за контрактом, строком на 12 місяців. У відповідь на запит «Схем» Державне бюро розслідувань зазначило, що Патронатна служба є «структурним підрозділом, який забезпечує діяльність директора, першого заступника та інших заступників і безпосередньо підпорядковується директору».Спеціальну перевірку він не проходив, бо законодавство цього не вимагає, повідомили в ДБР. Нагадаємо, наприкінці минулого року «Схеми» розповіли про те, що Мін'юст може не продовжити контракт з Рувіним, якщо підтвердяться дані про його друге громадянство. 31 грудня контракт із Рувіним не перепідписали. Як тоді з’ясували журналісти, перед оформленням допуску до держтаємниці в СБУ Олександр Рувін в анкеті на запитання про інше громадянство зазначив: «Перебуваю у громадянстві Держави Ізраїль». У цій же анкеті Рувін зазначав, що ізраїльське громадянство має його дружина, діти та батьки.

Норвезькі запчастини для вантажівок потрапляють до Росії через Туреччину, обходячи санкції«Схеми» разом з колегами з NRK, суспільного мовника Норвегії, встановили, що велика норвезька компанія-виробник автомобільних запчастин Kongsberg Automotive з 2022 року продала своєї продукції на 2,7 мільйона євро турецькій фірмі Hidirusta Otomotiv, яка, попри санкції ЄС, перепродала ці деталі в Росію. Отримали їх фірми, повʼязані з оборонним сектором.Після початку повномасштабної війни Росія почала активніше використовувати цивільні вантажівки для транспортування військової техніки та особового складу. Ці автівки також можуть застосовувати й для запуску ударних безпілотників на кшталт Shahed-136, якими Росія завдає ударів по Україні. Згідно з отриманими «Схемами» даними митниці РФ, із липня 2022 року по квітень 2024 року Hidirusta Otomotiv здійснила понад сто поставок підсанкційних деталей виробництва Kongsberg Automotive до Росії, свого найбільшого ринку збуту. До 2022 року ця турецька компанія з Росією не торгувала взагалі.Російські компанії, «А.П.Р.» та «Грузавтозапчасть-36», які купували норвезькі деталі для вантажівок в турецької Hidirusta Otomotiv, своєю чергою пов’язані з оборонним сектором РФ. У Kongsberg Automotive журналістів повідомили, що зупинили всі прямі поставки до Росії ще у 2022 році, однак не контролюють подальший перепродаж своїх запчастин після реалізації. Норвезька компанія заявила, що після знахідок журналістів розірвала співпрацю з Hidirusta Otomotiv та запровадила нові, посилені заходи перевірки своїх клієнтів.

Європі продають білоруську олію з ріпаку, вивезеного з окупованої ХерсонщиниЖурналісти встановили, що російські компанії продають ріпак з окупованої частини Херсонської області в Білорусь – а вже там його переробляють на олію і експортують в європейські країни. Мова про білоруську компанію «Агропродукт» – це один із найбільших виробників ріпакової олії, яка продається до ЄС. І саме цю ріпакову олію часто дегустує перед камерами Олександр Лукашенко і закликає виробляти її ще більше і продавати Європі. При цьому, перешкод для такого експорту Білорусь майже не має. Адже білоруські продукти харчування не під санкціями і вільно продаються в Європі. І навіть до Литви, яка на національному рівні ввела таку заборону, ріпакову олію з Білорусі везуть, знаходячи лазівки – через Латвію, де подібних обмежень немає. Крім того, журналісти встановили, що «Агропродукт» має зв’язки з білоруською владою та компанією, яка потрапила під українські санкції через допомогу армії РФ в перевезенні військової техніки та солдатів. Детально про все це дивіться у новому спільному розслідуванні «Схем» у співпраці з литовським виданням 15minlt, латвійським телеканалом TV3, «Білоруським розслідувальницьким центром» за підтримки «Співтовариства залізничників Білорусі» та гакерських груп «Кіберпартизани» і KibOrg.

«Не хочу на Кубу, не хочу в Росію»: «Схеми» поговорили з полоненим найманцем РФ з Куби та ідентифікували іншихДружні відносини між Гаваною і Москвою зародилися ще в часи Радянського союзу і тривають досі. Нині вони тримаються, зокрема, завдяки російським поставкам нафтопродуктів та продовольства на Кубу, а також на фінансовій і політичній підтримці кубинського режиму – кажуть дослідники. Та після початку повномасштабного вторгнення, схоже, ці відносини між країнами можуть передбачати ще й поповнення армії РФ громадянами Куби. «Схемам» вдалось встановити, що кубинці масово беруть участь у війні проти України. Вони потрапляють до лав російської армії іноді обманом та примусом, іноді – через гроші та керуючись ідеологічними міркуваннями. Журналісти дослідили великий масив даних – ексклюзивні документи з джерел в ЗСУ, а також соціальні мережі кубинських найманців. Це дозволило не тільки їх ідентифікувати, але й встановити, де саме вони тренуються, в яких російських частинах служать і, зрештою, на які українські території відправляються воювати. Окрім того, «Схемам» вдалося поспілкуватись з полоненим кубинцем, який в деталях розповів, як його ошукали і він опинився на війні, замість обіцяної «роботи на будівництві». Про роль Куби у війні Росії проти України – у новому розслідуванні

Як Китай забезпечує російську воєнну машину критично важливими рідкісними металами? Після того, як Європейський союз та Сполучені штати запровадили відповідні санкції у 2022 році, Китай став для Росії єдиним джерелом галію та германію, а також – основним постачальником стибію. Ці хімічні елементи необхідні для виробництва зброї, зокрема, тієї, яку Росія використовує у війні проти України. Наприклад, це – БПЛА, танки, крилаті та балістичні ракети. А ще ці рідкісні метали потрібні для виготовлення ядерної зброї. Серед двох десятків китайських компаній, які «Схеми» ідентифікували, як експортерів підсанкційних галію, германію та стибію до Росії, третина – це фірми, які частково належать державі, згідно з даними про їх структуру власності, які журналісти отримали за допомогою колег з міжнародної організації «Центр з дослідження корупції та організованої злочинності» (OCCRP). Які російські компанії отримують рідкісні метали з Китаю? Наприклад, «Ростех» – державна оборонна корпорація РФ, на підприємствах якої, за словами її топменеджерів, виготовляють близько 80% озброєнь, які Росія використовує у війні проти України. Деякі з цих китайських критично важливих хімічних елементів можуть потрапляти й до російських розробників ядерної зброї. Наприклад, до Курчатовського інституту. При цьому, публічно Пекін заперечує постачання компонентів для зброї до Росії – обвинувачення, які лунали, зокрема, від НАТО. Втім знахідки «Схем» у витоках з митних та податкових баз Росії, а також дослідження структури власності китайських постачальників – вказують на зворотнє. Детально про те, як Китай стає монополістом на ринку поставок підсанкційних рідкісних металів до Росії та які компанії в Росії їх закуповують – дивіться у новому розслідуванні «Схем».

Ще один крок до остаточного звільнення судді ОАСК з російським паспортом. Сьогодні, 28 січня, Вища рада правосуддя підтвердила попереднє рішення палати ВРП про звільнення судді Окружного адміністративного суду Києва Аріни Літвінової, в якої "Схеми" знайшли громадянство РФ. "За" таке рішення проголосували 11 членів Вищої ради правосуддя. В грудні минулого року Друга дисциплінарна палата ВРП внесла подання про звільнення Літвінової з посади судді ОАСК у звʼязку з набуттям нею громадянства іншої держави. Дисциплінарну скаргу на суддю подала Служба безпеки України. У скарзі СБУ підтвердила знахідки "Схем" про те, що суддя отримала громадянство Росії у 2002 році. Літвінова з цим рішенням палати ВРП не погодилася і, у свою чергу, подала скаргу, в якій просила закрити дисциплінарну справу та "здійснити розгляд скарги з дотриманням регламенту". Дані про її російське громадянство Літвінова у своїх поясненнях назвала "безпідставною". Скаргу судді Вища рада правосуддя сьогодні також не задовольнила і підтвердила правомірність рішення Дисциплінарної палати. Тепер Вища рада правосуддя має зібратися ще раз, щоб остаточно звільнити суддю Літвінову. У квітні 2024-го року "Схеми" опублікували розслідування, в якому викрили Літвінову в отриманні російського громадянства в липні 2002 року в місті Єкатеринбург. Підтвердження цьому журналісти знайшли в автоматизованій системі "Роспаспорт". На той час Літвінова вже три роки працювала у Вищому арбітражному суді України. У відповідь на запит "Схем" суддя заперечила наявність громадянства Російської Федерації, назвавши інформацію журналістів "провокацією".

«Я на ваші питання відповідати не буду». Так на запитання журналіста «Схем» відреагував голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко, якого НАБУ та САП підозрюють в декларуванні недостовірної інформації та незаконному збагаченні на 72 мільйони гривень. Георгій Шабаєв зустрів високопосадовця біля Національного антикорупційного бюро 24 січня. На початку грудня 2024-го правоохоронці повідомили про завершення досудового розслідування. Минуло півтора місяця, з того часу Кириленко приходить до НАБУ на ознайомлення з зібраними матеріалами кримінального провадження. Після повного ознайомлення справу передадуть на розгляд до Вищого антикорупційного суду. «Схеми» запитали у Павла Кириленка, чи змінилася його позиція щодо невинуватості і скільки ще йому та захисникам потрібно часу для повного ознайомлення з документами кримінального провадження? Якою була його реакція – дивіться у короткому відео. Нагадаємо, правоохоронці розпочали кримінальне провадження 22 березня 2024 року – наступного дня після виходу матеріалу «Схем», в якому журналісти виявили, що родина посадовця у період 2020-2023 років придбала автівки і низку нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, при тому що ніхто з родичів Кириленка не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило б, щоб придбати все це коштовне майно. Йдеться про великий маєток і дві земельні ділянки під Києвом, 200 квадратних метрів офісної нерухомості в столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями в елітних житлових комплексах Києва і четверо апартаментів із паркомісцями в Ужгороді, оформлені на батьків і бабусю дружини. У коментарі «Схемам» Кириленко заявив, що джерело статків – це стартовий капітал родини, який був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Знайти офіційне підтвердження цим операціям журналістам не вдалося. 14 серпня детективи Національного антикорупційного бюро за погодженням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили Павлу Кириленку про підозру.