Схеми

Фігурант справи НАБУ подав позов проти ZN.UA та журналістки видання.Колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих подав позов до Печерського районного суду Києва. Він вимагає визнати недостовірною інформацію з розслідування «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів». Також його претензії стосуються публікації імені як підозрюваного до набрання законної сили обвинувальним вироком.Позов стосується ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики видання Інни Ведернікової. Журналісти зазначають, що звернулися до НАБУ, де підтвердили: Дмитро Борзих має статус підозрюваного.НАБУ також нагадало позицію Верховного Суду: спори щодо спростування інформації органів досудового розслідування не можуть розглядатися в цивільному процесі. Представник ZN.UA вважає, що позов має ознаки тиску на журналістів. Перше судове засідання призначене на 10 серпня.Нагадаємо, НАБУ оголосило про підозру трьом адвокатам компанії «Гарантія ваших прав», серед яких Дмитро Борзих. За даними слідства, вони мали несанкціонований доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень правоохоронних органів, серед яких близько 30 справ НАБУ щодо топкорупції. Про цю справу йшлося в розслідуванні ZN.UA.Раніше суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив редакції «Слідство.Інфо» та ЦПК, а також одній з авторів матеріалу – Аліні Стрижак, оприлюднювати розслідування про «143 квартири брата директора ДБР». Метаріал на знак солідарності опублікували вісім медіа, на які не поширювалася заборона суду.

Журналісти створили інтерактивну мапу зі 150 військових об'єктів Білорусі – осередків потенційної воєнної загрози для України з північного напрямку. Серед них склади, аеродроми, військові частини та «сплячі» колишні радянські бази.Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» разом із колегами з Білоруської служби створили мапу на базі аналізу супутникових знімків та даних з відкритих джерел. До неї увійшли 150 ключових військових локацій. Серед відібраних об’єктів – авіабази та аеродроми (зокрема ті, які російська авіація активно використовувала на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році), склади боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів, місця постійної дислокації військових частин, прикордонних загонів, навчальні центри та полігони.Окрему увагу автори приділили покинутим радянським базам. Це потенційний інфраструктурний резерв, який режим Олександра Лукашенка та командування ЗС Росії можуть у короткі терміни розконсервувати для розміщення нових підрозділів або ракетних комплексів, зокрема, балістичних.У майбутньому мапа буде доповнюватись новими мілітарними об’єктами – як осередками потенційної воєнної загрози для України з північного кордону. Білоруська армія не бере прямої участі у бойових діях на території України, але ще з початку повномасштабного вторгнення територія республіки стала плацдармом для російських атак. Крім того, у Білорусі функціонували так звані «фільтраційні табори». Журналісти встановили місце розташування одного з них – де військові РФ утримували та катували українців навесні 2022-го, перед подальшою депортацією до Росії. Упродовж весни та літа цього року Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Росія продовжує підбурювати Білорусь до війни. Білоруський авторитарний лідер запевняв, що нападу зі сторони РБ не буде. У білоруській опозиції оцінюють імовірність прямого вступу режиму Олександра Лукашенка у війну проти України на боці Росії як високу.

Голова АМКУ Кириленко прокоментував ймовірне лобіювання Стефанішиною призначення його директором НАБУ.«Мені про це нічого не відомо», – відповів Павло Кириленко журналісту Радіо Свобода після засідання у ВАКС, де 6 серпня відбувся розгляд його справи. Кириленко є обвинуваченим у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень.Інформація про ймовірний вплив прозвучала під час обрання запобіжного заходу колишній віцепрем'єр-міністерці та експослу України в США Ользі Стефанішиній у схожій справі – щодо її ймовірного незаконного збагачення та недостовірного декларування. Під час засідання прокурор САП процитував листування посадовиці з головою конкурсної комісії з обрання директора НАБУ Миколою Кучерявенко датоване 30 грудня 2022 року, з якого випливає, що Стефанішина лобіювала, зокрема, кандидатуру тодішнього голови Донецької ОВА Павла Кириленка на посаду директора антикорупційного органу.Сама Стефанішина відмовилась це коментувати, лише зазначила: «Я думаю, що прокурор досягнув і публічних цілей цього розгляду, додавши контекст, який не відноситься до цієї справи (про незаконне збагачення та недекларування – ред.)».

Одна з найбільших мікрокредитних організацій в Україні належить швейцарській компанії, до ради директорів якої входить громадянка Росії. А її батько працює на керівній посаді в російському інституті ядерної фізики – підрозділі підсанкційного «Курчатовського інституту», яким керує друг Володимира Путіна Михайло Ковальчук.Це з'ясували «Схеми». Йдеться про Miloan – компанію, яка працює на українському ринку понад 10 років і входить до першої десятки мікрокредитних організацій за доходом: у 2025 році він склав 1,6 мільярда гривень, чистий прибуток – 65 мільйонів.Одноосібний власник Miloan – громадянин України Родіон Бутко, який нині зареєстрований і мешкає в Італії. Володіє він компанією через ще одну українську фірму та швейцарську Bredley CH AG, раду директорів якої сам і очолює. Донедавна цю посаду обіймала Катерина Таттерсалл – нині вона членкиня ради директорів. І, як свідчить реєстраційна справа ТОВ «Мілоан», саме вона своїм особистим підписом візує реєстраційні дії української компанії.У всіх документах компанії Таттерсалл значиться громадянкою Швейцарії. Та, як встановили «Схеми», вона зберігає ще одне громадянство – російське. Дані про це журналісти відшукали у витоках з російських баз і верифікували через офіційні ресурси РФ: на порталі «Госуслуги» її паспорт значиться дійсним, а Федеральна податкова служба обліковує цей паспорт у прив'язці до російського податкового номера.Більше того, Таттерсалл навідувалася до Росії і після початку повномасштабного вторгнення: у серпні 2022-го вона летіла з аеропорту Стамбула до Санкт-Петербурга – саме за російським закордонним паспортом, виданим у січні 2021 року.Саме в Санкт-Петербурзі живе її батько Ігор Баранов. Він працює помічником директора Петербурзького інституту ядерної фізики – підрозділу «Курчатовського інституту». Зв'язок доньки з батьком простежується і через користування Таттерсалл його номером телефону для реєстрації на російських сайтах.«Курчатовський інститут» допомагає Росії у війні проти України, зокрема розробляючи системи навігації для крилатих ракет Х-101 та «Іскандер», і перебуває під санкціями США та України. Керує установою Михайло Ковальчук, якого разом із братом Юрієм у медіа називають найближчими друзями Володимира Путіна. Нещодавно Ковальчук запропонував випробувати ядерну зброю, щоб «налякати Захід».Наявність російського громадянства – сама по собі ознака небездоганної ділової репутації, це передбачено положенням Нацбанку. Причому така оцінка має «ефект доміно»: якщо регулятор визнає репутацію Таттерсалл небездоганною, це може зачепити і Bredley CH AG, і ТОВ «Мілоан». А для мікрокредитної компанії це вже підстава втратити ліцензію. У Нацбанку у відповідь на запит «Схем» повідомили, що вже досліджують ці факти.У швейцарській компанії Родіона Бутка заперечили, що він або його компанії контролюють бізнес у Росії, але відмовились прокоментувати наведені журналістами факти, як і залишили без відповіді запитання про російське громадянство та зв’язки з Росією Катерини Таттерсалл. Крім «мікрофінок», родина Бутків розбудувала і велику мережу ломбардів – не лише в Україні, а й у Росії. Про те, що з цим бізнесом сталося після початку вторгнення, – у новому розслідуванні.

У Москві до п’яти зросло число загиблих через вибух у ресторані. Припускають, що там святкували день народження генерала.Про те, що ще двоє постраждалих померли в лікарні, повідомляють близькі до російських силовиків телеграм-канали Baza та Mash. Не менше шести осіб у тяжкому стані.Першою причиною того, що сталося ввечері 1 серпня, називали витік газу. Пізніше російський Національний антитерористичний комітет повідомив, що біля входу до ресторану спрацював саморобний вибуховий пристрій. За версією слідства, бомбу підірвали дистанційно. Бомбу намагалася пронести жінка, її не пустив охоронець. Одразу після вибуху загинули вони обидва, а також один із відвідувачів.Як повідомляли очевидці, поруч із рестораном, який був закритий на спецобслуговування, було припарковано багато автомобілів із чорними номерами, що зазвичай використовують російські силовики або військові. Офіційно не повідомляється, хто був ціллю нападу. Водночас російські медіа та Telegram-канали, зокрема «ВЧК-ОГПУ», припускають, що це міг бути головнокомандувач Повітряно-космічних сил Росії генерал Олександр Чайко. Офіційного підтвердження цьому немає.

Вісьмом людям повідомили про підозру у справі про заволодіння понад 150 млн грн Нацгвардії. Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. САП уточнює, що серед підозрюваних – заступник директора департаменту логістики Головного управління НГУ, начальник Центральної бази виробничо-технологічної комплектації та його заступник, а також двоє підприємців-власників приватних компаній та директор однієї з підконтрольних їм фірм, а також двоє оцінювачів, яких підозрюють у пособництві.За версією слідства, у 2024 році Нацгвардія планувала придбати склад для зберігання продовольства. Замість того, щоб купити нерухомість напряму у власників, посадовці НГУ нібито домовилися з підприємцями. Ті придбали приміщення через підконтрольну компанію, а потім перепродали його Нацгвардії за штучно завищеною ціною. За даними слідства, переплата становила понад 143 млн грн.У САП заявляють, що за отримані незаконні прибутки посадовці НГУ могли придбати автомобілі преміумкласу, земельні ділянки під забудову поблизу Києва, дворівневу квартиру в столиці площею понад 130 кв. м та апартаменти у Буковелі вартістю понад 300 тисяч доларів. Підозрюваних посадовців НГУ, за даними САП, відсторонили від посад ще в травні 2025 року після перших обшуків. У травні 2025 року медіа повідомили про обшуки в командування Нацгвардії у справі про можливе розкрадання. НАБУ і САП тоді не коментували перебіг слідчих дій.

Квартири за ціною смартфона. Розслідування про «143 квартири брата директора ДБР» одночасно опублікували вісім медіа, на які не поширюється заборона суду.Напередодні суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив редакції «Слідство.Інфо» та ЦПК, а також одній з авторів матеріалу – Аліні Стрижак, оприлюднювати це журналістське розслідування. Інший співавтор матеріалу – журналіст «Слідство.Інфо» Максим Савчук, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст низці інших медіа.Матеріал одночасно оприлюднили «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода), hromadske, Дзеркало тижня, NV, Bihus.Info, та Телебачення Торонто. Рішення суду журналісти називають «відвертим проявом цензури», а синхронну публікацію матеріалу – актом солідарності із колегами, які піднімають суспільно важливі теми. У розслідуванні йдеться про 143 квартири та офісні приміщення, які належали чи належать брату голови ДБР, та обставини їхнього набуття. Зокрема, автори звертають увагу на те, що купівля нерухомості відбувалась за балансовою вартістю, значно нижчою від ринкових цін. Наприклад, згідно з наявними в розслідувачів угодами купівлі-продажу, у липні 2018 року, Олександр Сухачов придбав 30 квартир у одному з харківських ЖК по ціні від 24 до 49 тисяч гривень за квартиру (від 932 до 1856 доларів за всю квартиру за тодішнім курсом – ред.). Окремо журналісти дослідили долю кримінального провадження, в межах якого і поліція, і саме Державне бюро розслідувань, вивчали законність діяльності забудовника цих ЖК - за роки підозри ніхто не отримав, справа була закрита. Станом на зараз Олександр Сухачов припинив володіти майже всіма 143 квартирами і офісами. Коментар брата голови ДБР авторам матеріалу отримати не вдалось. В самому Державному бюро розслідувань у відповіді на запит Радіо Свобода заперечили причетність до позову проти журналістів та заборони публікації розслідування «Слідство.Інфо» та ЦПК.

НАБУ взялося за заступницю голови ДІАМ після розслідування «Схем» про незадекларовані апартаментиПісля розслідування «Схем» Національне антикорупційне бюро України розпочало кримінальне провадження щодо заступниці голови Державної інспекції архітектури та містобудування Наталії Дюжилової за статтею «декларування недостовірної інформації». Про це Радіо Свобода повідомили у пресслужбі НАБУ.«Детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України, щодо фактів, викладених у вашому зверненні», – йдеться у відповіді НАБУ на запит Радіо Свобода.У своєму розслідуванні «Схеми» розповіли, що заступниця голови Державної інспекції архітектури та містобудування Наталія Дюжилова роками не вказує в деклараціях ймовірного цивільного чоловіка – експрокурора 20-річним стажем Олександра Головкіна – та оформлене на нього майно: двоповерхові п'ятикімнатні апартаменти площею понад 220 квадратних метрів на одній зі столичних набережних, автомобіль Toyota Land Cruiser Prado та два паркомісця. Сама посадовиця при цьому декларує місцем проживання квартиру площею 70 квадратних метрів у панельному будинку в спальному районі Києва. За українським законодавством посадовці зобов’язані декларувати особу, з якою спільно проживають, та все її майно – незалежно від того, чи зареєстрований шлюб. За недостовірне декларування, зазначають опитані «Схемами» експерти, передбачена відповідальність аж до двох років позбавлення волі із забороною обіймати певні посади.Мінімальна санкція ст. 366-2 Кримінального кодексу «декларування недостовірної інформації» передбачає штраф, максимальна – позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Військова база впритул до дітей: «Схеми» показали, як армія РФ облаштувала оборонні споруди в окупованому Криму поблизу дитсадка та школи.У розпорядженні журналістів з'явилися супутникові знімки Planet Labs, на яких видно, як російські військові, ймовірно, роками використовують цивільну інфраструктуру Криму як «живий щит». На фото з супутника, які є у розпорядженні журналістів «Схем» (Радіо Свобода), видно, що впритул до території дитячого садка «Теремок» та середньої школи у селі Чкалове Білогірського району Автономної республіки Крим організовані військові окопи.Аналіз супутникових даних вказує на те, що російські військові можуть використовувати цю локацію щонайменше з кінця липня 2023 року. При порівнянні супутникових знімків за 4 та 27 липня 2023 року, видно, що система оборонних траншей з’явилась там саме в цей період.Масштабні фортифікаційні споруди по всій території окупованого Криму почали з’являтись із квітня 2022 року. Їх армія РФ планувала використовувати для оборони від можливого контрнаступу Збройних сил України в район півострову.Раніше журналісти «Схем» вже неодноразово фіксували як армія РФ використовує цивільні об’єкти, як дитячі табори і школи, на тимчасово окупованих територіях у мілітарних цілях.

Верховний суд розглядатиме справу екссудді Львова про поновлення на посаді без виклику сторін та преси.8 липня суддя Касаційного адміністративного суду Олеся Радишевська не задовольнила клопотання Богдана Львова та Служби безпеки України про участь у судовому засіданні у цій справі.Це означає, що справу про поновлення на посаді колишнього судді Богдана Львова, у якого «Схеми» знайшли громадянство РФ, розглядатимуть в письмовому форматі без повідомлення сторін, участі ЗМІ та громадськості.Своє рішення Радишевська пояснила тим, що суд може відмовити в задоволенні такого клопотання, зокрема, у випадку, коли це «предмет доказування у справі незначної складності».«Суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами в зазначеній справі в ході її касаційного перегляду, у звʼязку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представників сторін відсутні», – йдеться в ухвалі.Примітно, що раніше, 28 травня, Касаційний адміністративний суд хотів передати справу про поновлення Львова до Великої палати Верховного суду як таку, що має «виключну правову проблему», утім Велика палата повернула справу назад до касації.Богдан Львов подав позов щодо поновлення на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу». 10 січня 2024-го року суд першої інстанції – Київський окружний адміністративний суд – задовольнив цей позов, з чим Верховний суд не погодився та подав апеляцію.Влітку 2024-го Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з доводами представників Верховного суду та СБУ і скасував рішення суду першої інстанції.Наказ про припинення повноважень судді Львова виніс тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року на підставі листа Служби безпеки про наявність у Львова громадянства Російської Федерації.15 вересня 2022-го року журналісти-розслідувачі «Схем» оприлюднили розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт РФ після досягнення 45-річчя. Богдан Львов це публічно заперечував.