📘 Йоганнес Фабіан "Час та Інший: як антропологія творить свій об’єкт" (1983)Ця праця німецько-бельгійського антрополога Йоганнеса Фабіана стала одним із найвпливовіших текстів теоретичної антропології другої половини XX ст. Автор здійснює глибоку епістемологічну критику дисципліни, доводячи, що антропологічне знання формується через заперечення співчасності — тобто через уявлення, ніби народи, які досліджуються, належать до “іншого часу”.Антрополог, перебуваючи в сучасності, описує Іншого як такого, що ще “не дійшов” до неї: живе “раніше”, “до цивілізації”, “у минулому людства”. Ця темпоралізація відмінності перетворює різницю культур на часову ієрархію, де знання і влада взаємопідсилюють одне одного.Фабіан наголошує: етнографічна взаємодія завжди є співприсутністю у спільному теперішньому. Ігнорування цього факту означає не лише методологічну, а й етичну помилку."Time and the Other" — це спроба переосмислити саму можливість пізнання Іншого без часової відстані, у діалозі, що визнає рівність у часі.