Повертаюся потрошку з перерви. За цей час вийшли дві наші статті з канадським дослідником Мішелем Бушаром. Досі в шоці, якщо чесно, бо це неймовірно круте досягнення.Розкажу трошки деталей. На початку повномасштабного вторгнення Тіна Полек, яку ви знаєте як круту антропологиню й авторку тг @anthropologynka й курсів на Культурному проекті, познайомилася з Мішелем на одній з наукових дискусій про російсько-українські відносини. Мішель цікавився нашими формами спротиву і дуже тривалий час вивчав російський націоналізм. Йому якраз не треба було пояснювати про "хороших рускіх" чи метастази "русского міра". Він сам про це написав не одну статтю. Я ж на той час почала (як дуже багато інших колег) збирати меми та аналізувати їх як форми спротиву і підтримки.Врешті ми зідзвонилися в зумі раз, списалися два – і вже за пару місяців почали робити спільні матеріали. Через особливості видруку наукових матеріалів за кордоном одна стаття друкувалася понад півтора року, а інша десь 8-10 місяців (що насправді супершвидко!). Найсмішніше, що вийшли вони в межах однієї доби, і це насправді неймовірно.Одна називається "Memeing war: the use of humor for hope, resistance, and forging the nation" (ось тут можна прочитати тези, вийшла в National Identities). Друга зветься "Feeding the Feed: How Food Memes Reflect Resilience in Daily Life in a War-Torn Ukraine" вийшла у спецвипуску 'Symbols and Narratives of Ukrainian Resistance, Part I' у Journal of Soviet & Post-Soviet Politics & Society).Ну і так, зараз ми впряглися в рукопис під нашою внутряковою назвою "Історія України в мемах for dummies". Офіційна назва книги, звісно, буде трошки інакше звучати:)))П.С. Якщо вас цікавлять ці статті, я можу скинути їх приватно (поки що так, трошки згодом виставлю тут файликами).