​​“Пограбування банку. Захоплення заручників. Постріл. На сходовій клітці – купа поліціянтів, які зараз будуть штурмувати квартиру. Будь-хто міг у таке вплутатися, це значно простіше, ніж можна собі подумати. Для цього потрібна лишень одна дуже й дуже погана ідея” Коли книжка починається з таких рядків, ви, певно, очікуєте на динамічний трилер, але “Folk med ångest” (або ж “Тривожні люди”) дуже динамічно занурюють вас у щось набагато більше.“У цій історії йтиметься про купу всього, та головним чином – про ідіотів. Варто зразу сказати, що напрочуд легко називати інших людей ідіотами, але не слід забувати, що бути людиною – це, як правило, по-ідіотськи складне завдання. Особливо якщо біля тебе є ті, задля кого ти намагаєшся бути досить-таки доброю людиною”. Такими словами одразу продовжується розповідь, і тут вже сконцентровані гумор та сатира, які нагадують нам, що це роман саме шведського письменника Фредріка Бакмана🇸🇪Автор, ніби хаотичний пазл, збирає розповідь по частинках. Ось незнайомці збираються на показ квартири напередодні Нового року, ось вас наполегливо просять не думати про чоловіка на мосту – думайте про тістечка! Ось вривається грабіжник, бере заручників, приїжджає поліція... Уже досить тривожно, чи не так?🙈 Саме в такій атмосфері ви відкриєте історію кожного з героїв, різних і несумісних, та в дечому таки схожих. Зрештою поліціянти рятують та виводять цих людей, але де ж грабіжник?Саме це і набагато більше вам належить дізнатися про персонажів, про себе та про тривожність, яка за певних обставин проявляється у кожному з нас. ❤️‍🩹З Любов’ю,Твій. Найкультурніший! ❤️