​​Війна змінює життя: комусь доводиться покинути дім, дехто активно береться за волонтерство, а інші змінюють професію на військову на невизначений час.На фронті разом з професійними військовими можна зустріти чоловіків і жінок, які до війні мали інший фах: вчителі, слюсарі, інженери, філософи, стилісти й актори стають до лав Збройних Сил заради спільної і великої мети. У День Збройних Сил України дякуєм усім військовослужбовцям та розповідаєм про письменників і письменниць, які служать на захисті нашої країни, та їхній творчий доробок — книги про мирне життя і книги про війну. ❤️‍🩹Ще на початку війни поетеса Ярина Чорногуз була парамедикинею-волонтеркою на ротаціях у медичному добровольчому батальйоні «Госпітальєри», а в 2019 році приєдналась до ЗСУ. 24 лютого 2022 Чорногуз вже була на сході України й взяла участь у боях. Тепер Ярина служить у 140 Окремому розвідувальному батальйоні морської піхоти.Її першою поетичною збіркою стала «Як вигинається воєнне коло», що вийшла друком у 2020 році. Тексти звідти присвячені коханому Миколі Сорочуку з позивним «Червоний», який загинув на передовій.Наступна книжка вже є результатом рефлексій повномасштабного вторгнення: «[dasein: оборона присутності]» складають листи у віршах з фронту, що фіксують пам’ять про Сєвєродонецьк, Маріуполь, дорогу життя Бахмут-Лисичанськ і інші місця, які ще належить звільнити. Саме за цю збірку Ярина Чорногуз отримала Шевченківську премію у 2024 році.Артем Чех на фронті не вперше: до лав ЗСУ мобілізувався ще в травні 2015 і служив більше року. Про такий досвід написав збірку документальної прози «Точка нуль», у якій розповідав про окопні будні, своїх армійських товаришів і думки, що не покидають голову, коли місяці проводиш десь у глуші Донбасу. Ще тоді він з побратимами говорив про те, як війна закінчиться й боявся, що вона «переросте в щось жахливіше, монструозне, безкомпромісне». Так воно й сталося, а Артем Чех став до лав знову.Кожна книжка Чеха — особливий досвід. Скажімо, його роман «Хто ти такий?» є рефлексією про дитинство у 1990-х, дорослішання й травми молодих років, а її екранізація «Я і Фелікс», зрежисована дружиною письменника Іриною Цілик, отримала схвальні відгуки публіки. Збірка «Район „Д"» також химерно говорить про юність, а от новинка «Пісня відкритого шляху» переносить в абсолютно іншу історичну епоху — це сюжет про колишнього кріпака-українця, який після Кримської війни потрапляє в Америку й воює знову, мандрує, дружить і думає про життя. Широка публіка знає письменника Олега Сенцова, як режисера й активіста, заарештованого російськими силовиками в Сімферополі у 2014 й звільненого у межах обміну полоненими через п’ять років. На початку повномасштабного вторгнення він вступив до лав війська.📚 У книзі «Хроніка одного голодування» Сенцов розповідає про своє безстрокове тюремне голодування, оголошене в травні 2018 року. Письменник вів ці записи протягом перебування у в’язниці й дивом вивіз їх з росії.Перо таки стає мечем, тож дякуємо всім захисникам і захисницям України: тим, хто вже був у лавах війська і тим, хто взявся за зброю та пішов боронити українців у цій війні. Зі святом! Слава Україні!