...багато «лібералів» відкидають Небеса аж ніяк не з ліберальних мотивів. Їм потрібна релігія безпечна, зручна, щоб жоден факт не міг її спростувати. З такою релігією їм буде затишно, яким би не виявився світ насправді, вони в дурнях не залишаться, «поставивши не на того коня». Це вельми нагадує налаштування того, хто зарив свій талант в землю: «Ти чоловік жорстокий, ліпше бути обережним». Але хіба ж така релігія не складатиметься з одних банальностей?Про воскресіння тіла. Я погоджуюся з тобою, що старе уявлення про душу, яка повертається до тіла – розірваного на кусні або ж перетвореного в добриво – нісенітниця. Апостол Павло не те мав на увазі. Питаєш моєї про це думки? Поділитись можу лише здогадами. За цими здогадами стоїть наступна засада. У цій доктрині нас не хвилює матерія як така (хвилі, атоми тощо). Душа ж волає про воскресіння чуттів. Навіть у цьому житті матерія для нас нічого б не означала, якщо б не була джерелом відчуттів.Ми вже зараз маємо крихку й уривчасту силу воскрешати з могил мертві відчуття. Я маю на увазі, звісно, пам'ять. Ти бачиш, у якому напрямку рухаються мої думки. Та не гадай собі, що, говорячи про воскресіння тіл, я маю на увазі, що усопші святі матимуть пречудову пам’ять про події земного життя. Радше навпаки: пам'ять, яку ми знаємо тепер, – слабкий передсмак, навіть міраж сили, яку наші душі, чи то пак Христос в наших душах, в прийдешньому («Він відійшов нам місце споготувати» [Ів 14,3]). Вона більш не буде уривчастою. Ба більше, не буде лиш уділом тієї душі, в якій міститься. Зараз я можу тобі описати зниклі поля мого дитинства (тепер вони всі забудовані) лиш недосконало, словами. Можливо, настане день, коли я зможу повести тебе на прогулянку ними.Листи до Малкольма#lewisdaily #letterstoMalcolm