Дія четверта. Фінальне відео. (Трошки перескочив, бо знаки в пості не резинові)“Ну почнемо з того, що монтувати ви, шановна, не вмієте. А той, кого ви покликали це робити — теж не геніальний голлівудський директор монтажу.”“Ну бо ти ніхто в цій сфері. В тебе й знайомств немає”“Відступаєм, поки не пізно, краще так, ніж станеш посміховиськом на ютубі”“Уже пізно”.Самозванець був запрошений на премʼєру першого відео, потім другого відео, потім третього. Десь на четвертому він трохи заспокоївся.Те, що я зробила, була далеко не найпрофесійнішим.А це найстрашніше.Нащо ти це робиш, людино, хай цим займаються професіонали!Але професіоналам є чим зайнятися. Чимось іншим. Тим, що їм цікаво!Знаєш як я це знаю? А вони мені самі сказали це — в цій самій серії інтервʼю! Яку ти саботував.Знаєте, що я навчилась з цієї історії?• Самозванець керується застарілою інформацією. Він говорить з минулого. Але моя прошивка постійно оновлюється. І якщо в мене є цікавість до чогось нового, то я маю на неї повне право. Треба знайти в собі сміливість і поставити собі запитання: що мені важливіше — спробувати, чи берегти своє крихке его навіть не від “розкриття”, а від страху розкриття. • Я не критикую. (Дуже стараюсь). Ти не знаєш, скільки сил і ресурсу людина вклала в те, на що ти дивишся. Хай воно тобі подобається, чи ні.