В одному зі своїх есе Роберт Сапольскі чудово описав, чому уві сні ми можемо ходити крізь стіни, дихати під водою жабрами, літати на гусях, чхати на всі закони фізики, телепатично спілкуватися мовою, якої ніколи не вчили, і не помічати, що вона складається з випадкових звуків.У нашому мозку постійно відбувається гра в пінг-понг двох систем - default mode network і executive control network. Перша пов’язана з пам’яттю та асоціаціями і відповідає за вільні зв’язки, фантазію і мрії. Друга (яка навіть звучить нудніше) здебільшого пов’язана з префронтальною корою і відповідає за логіку, контроль і увагу. А за тим, кому дістанеться м’яч у цій грі, стежить третя система - salience network, яка визначає, що зараз важливіше. Так ось. У снах усе відбувається так, як відбувається, в першу чергу через те, що під час швидкого сну контрольні механізми суттєво слабшають, бо префронтальна кора знаходиться в легкому коматозі і гірше виконує свою звичну функцію - цензурувати матеріал, який підкидає дефолтна мережа. Іншими словами - наш внутрішній критик нарешті стулює пельку. І дефолтна мережа влаштовує з цього приводу вечірку.По суті це означає, що чим більше нам вдається втихомирити свою розвинуту префронталку і послабити її контроль за процесом, тим більш неочікувані комбінації ідей ми починаємо генерувати. Та оскільки зі свідомим вимиканням префронталки більшість із нас справляється посередньо (повага тим, хто таки навчився), а керовано створювати ідеї уві сні ми ще не навчилися, у нас залишається не так багато способів полегшити собі життя на етапі генерації. Прогулянки без цілі. Блукання думками. Втикання в стіну. Спостереження за деревами (чи будь-чим, що зачепить увагу). Рандомні вкиди. Душ. Сон. Всі ті попсові поради, про які ми сотні разів читали, але рідко коли їм слідуємо, бо вони попсові.Префронталка може суттєво ускладнювати креативний процес, бо змушує мозок думати «правильно», тобто за відомими нам правилами. Але при цьому вона не ворог креативності. Просто її треба вмикати на повну на інших етапах. Аналіз, синтез, відбір і оцінка ідей - ось де її зірковий час. І в цьому танці двох систем - «хаос-аналіз-хаос-аналіз» - займатись створенням нового значно ефективніше. Коротше, дайте своїй дефолтній системі попрацювати. Відпочиньте. Гарних вихідних.🏴‍☠️ Нотатки креадира