Якщо в маркетингу все буде так, як іде, невдовзі у big data з’явиться свій власний храм. А може, й не один. Доступ до цих храмів буде тільки в тих, хто увірував у непорушність і величність великих цифр. А поки будується це одоробло, Клейтон Крістенсен нагадує про потенційну хибність релігії великих цифр.Дані - це не феномен. Первинна функція даних - імітувати реальність. Щоправда, у багатьох компаніях міцно вкорінилася одна дуже поширена хибна ідея: нібито об’єктивними є лише кількісні дані. Існує повсюдна віра в якісь ідеальні дані, які у своїй сукупності породжують досконале розуміння клієнтів. Питання нібито зводиться лише до того, щоб визначити правильні дані. Коротко кажучи, ми дізнаємося «правду», якщо зберемо правильні дані в кількісній формі - тобто таку інформацію, яку можна оформити у вигляді таблиці або регресійного аналізу. Скільки? Що? Де? Хто? Коли?Якісний же аналіз - спостереження й уявлення, які не вкладаються в таблиці з метою розкласти все на найдрібніші частинки, - вважається менш надійним, ніж кількісний, оскільки в його основі нібито не лежить одна-єдина «правда». Кількісні дані, як думають багато хто, усе ж кращі. Але це зовсім не так. Жоден вищий розум не дарує людству дані. Усі вони - справа людських рук. У якийсь момент хтось вирішив, які саме дані збирати, як їх організовувати, як представляти, які висновки з них робити, - і все це створило хибне відчуття жорсткості та негнучкості процесу. Дані мають такий самий порядок денний, як і людина, яка їх створила - навмисно чи ні. (с) Клейтон Крістенсен 🏴‍☠️ Нотатки креадира