Не знаю чи є кіностудії, які викликають в мене таку ж професійну повагу, як А24. За декілька років шмаляння хітами вони настільки підняли планку моїх очікувань, що тепер будь-який фільм від студії я дивлюся без попередніх досліджень. Тому навіть Тімоті Шаламе не завадив мені подивитись «Марті Супрім». Але зараз не про фільм, а про підхід до його просування. Calculated chaos. Розрахований хаос. Термін аторства Ліз Тейлор, Chief Creative Director в Ogilvy. Якщо коротко: замість класичного лінійного підходу до просування - велика кількість різноманітних, абсурдних, начебто нічим не пов’язаних активностей, перформансів і арт-об’єктів, спрямованих на дуже різні авдиторії. Навскидку: Дощ із пінг-понгових кульок під час музичного фестивалю Camp Flog Gnaw. Лімітовані дропи по $250 замість масового мерчу. Помаранчеві дирижаблі. «Злитий у мережу» 18-хвилинний zoom-call з A24, де геній-маркетолог Шаламе брифує нещасних продюсерів студії щодо просування фільму. «Таємний» реліз реп-хіта під псевдонімом EsDeeKid. Набір Marty Starter Pack для селебів. 10-хвилинна трансляція Шаламе з монотонним повторюванням фрази «Marty Supreme Christmas Day». ASMR-тизери зі звуками пінг-понгових кульок. Люди на вулицях з великими помаранчевими кулями замість голів. Поява Шаламе на пакуванні пластівців Wheaties, які традиційно присвячені видатним атлетам. Захоплення Сфери в Лас-Вегасі, що перетворюється на гігантський помаранчевий шар. Pop-up магазини Supreme Style. Лімітована серія дизайнів для карток Cash App. Турніри з пінг-понгу. Марафон із 128 публічних появ Тімоті в медіа за 96 годин. І ще купа всього, що відбувалося паралельно у фізичному та цифровому просторі.Результат - перетворення фільму на культурний феномен і прем’єра, яка стала органічним фіналом кампанії, про яку базікали з кожної праски. Це не перший фільм, що використовував підхід розрахованого хаосу, але перший, який дав цьому підходу назву.Звісно, вирогідність ТАКОГО ефекту, як у «Марті Супрім», з’являється коли твій продукт рекламує Тімоті Шаламе. Але більшості бізнесів такий масштаб і не потрібен.Стратегія спрацювала, оскільки вона не просто рекламувала фільм, а запрошувала глядачів стати частиною спільного культурного захоплення, очолюваного чудово божевільним Тімоті Шаламе. То що можна вкрасти собі з цього кейсу? Нічого нового. Пріоритет охоплення різних аудиторій над лояльністю однієї. Фокус на залученні light buyers, а не лише фанатів. Збільшення ментальної доступності всіма можливими способами. Пріоритезація помітності над диференціацією. Тобто все те, про що вже написав Шарп. Бісить. P.S. Ок, І після Call me by your name і Марті Супріма я сильно переглянув своє ставлення до Шаламе, який зазвичай викликає в мене широку амплітуду емоцій - від щирої відрази до відвертого захоплення. Гарний показник професійності актора. 🏴‍☠️ Нотатки креадира