🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання.Смолич Сергій Валентинович (01.03.1975 — 22.04.2023) — випускник 1993 року, штаб-сержант 46-ої аеромобільної десантної бригади.Народився в с. Блажове на Рівненщині. Згодом родина переїхала на Житомирщину. Навчання розпочав в початковій школі с. Очеретянка, де працювали батьки. З часом сім’я повернулась до батьківського будинку в с. Жадьки. В 1992 закінчив Жадьківську середню школу. Цього ж року вступив до Житомирського вищого технічного училища №13 (нині приєднано до ПКТІ м. Житомира).В 2015 – 2016 брав участь в АТО на Сході. Визволяв Слов’янськ, Краматорськ, Мар’їнку, Щастя, Авдіївку у складі 13-го батальйону 95 аеромобільної бригади.З перших днів повномасштабного вторгнення рашистів повернувся із-за кордону і вже 26 лютого вступив до лав Збройних Сил України. Захищав і звільняв Макарів Київської області. Після звільнення Київщини було сформовано 46 аеромобільну десантну бригаду, в якій зайняв посаду командира зенітно-артилерійського взводу другого батальйону. Разом з побратимами цієї бригади брали участь у звільненні Херсонської області та Херсону. За це був відзначений командуванням медаллю “За мужність в бою”. Після визволення Херсонщини бойовий шлях проліг в Донецьку область. Це були гарячі точки м. Соледар, н. п. Васюківка, м. Курахове. І знову за мужність і героїзм,відповідальність і дисципліну нагороджений нагрудним знаком “За зразкову службу”.Загинув під час ведення бойових дій в районі н. п. Мар’їнка Донецької області.Указом Президента України №224/2023 від 14 квітня 2023 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Указом Президента України №599/2023 від 28 вересня 2023 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІ ступеня посмертно. 📩Telegram | 📱Сайт |🕊 Instagram | 📹YouTube |😎 Facebook | 🏢 WhatsApp