🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання.Зубрицький Юрій Миколайович (06.05.1992 — 08.04.2025) — випускник, сержант, командир зенітно-ракетного відділення, 31-шої окремої механізованої бригади.Народився в Житомирі. Згодом родина переїхала в Комарівку. Навчався у Топорищенському навчально-виховному комплексі, де й здобув повну загальну середню освіту. Після школи здобув професію будівельника в ПТУ № 5 (нині приєднане до ПКТІ м. Житомира). Працював у Новій Боровій у ТОВ «Юніком-Пром».У 2017 році Юрій за власним бажанням був призваний на строкову службу до лав Збройних сил України. Службу проходив у навчальному центрі «Десна» на Чернігівщині. Після демобілізації працював на пилорамі в селі Пекарщина Черняхівського району. 25 лютого 2022 року, у перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, Юрій Зубрицький став до лав Збройних сил України. Спочатку проходив службу в ТРО у Хорошеві. Пізніше захищав Житомирщину, Чернігівщину, Сумщину Черкащину, Запоріжжя, Дніпропетровщину. Був на посаді командира зенітно-ракетного відділення. Свій останній бій за свободу і незалежність України мужній захисник прийняв 8 квітня 2025 року біля н. п. Січневе Синельниківського району Дніпропетровської області.📩Telegram | 📱Сайт |🕊 Instagram | 📹YouTube |😎 Facebook | 🏢 WhatsApp