Source
ПКТІ м. Житомира | Загальнонаціональна хвилина мовчання.Онищенко Антон Петрович (27.12.19...
589 Views/Reach
2026-03-27 07:04
Message №4282
🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання.Онищенко Антон Петрович (27.12.1981 — 27.03.2025) — випускник.Народився у м. Житомирі в багатодітній родині. Навчався у ЗОШ №7 (нині Ліцей №7), після чого здобув професію слюсаря з обслуговування деревообробного обладнання в ПТУ № 5 (нині приєднане до ПКТІ м. Житомира).Працював на будівельних майданчиках рідного міста, де зарекомендував себе як сумлінний працівник і надійний товариш.Він був людиною, яка цінувала життя, дорожила дружбою. Дуже любив своїх племінників і мріяв про власну, велику та дружну родину. Господар у своїй оселі, Не боявся важкої праці та завжди був готовий допомогти тим, хто цього потребував.Став на захист України від російських агресорів в одному з підрозділів ЗСУ.(на фото) Будник Петро Олександрович (09.07.1978 — 27.03.2023) — випускник, солдат 46-ї окремої аеромобільної бригади.Закінчив 9 класів Давидівської ЗОШ I-II ступенів, потім Грушківську ЗОШ I-III ст. Пізніше отримав професію зварювальника в ПТУ № 4 (нині приєднане до ПКТІ м. Житомира).Служив строкову службу в ЗСУ у Волинській області в прикордонних військах.25 лютого 2022 року був призваний до лав ЗСУ у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Захищав Київщину (звільняв Житомирську трасу, Макарів), де отримав першу контузію. Згодом його підрозділ був на Черкащині. Вони охороняли водосховище від можливих ворожих збройних атак. Повернулися на ротацію на Житомирщину, і став бійцем новоствореної 46-ї окремої аеромобільної бригади. Вони передислокувалися під Херсон, де визволяли південь України від російських окупантів. У Херсоні отримав другу контузію і травму руки.Після визволення Херсона, брав участь у тяжких боях під Бахмутом і Соледаром. Отримав третю контузію, травму хребта.Внаслідок ускладнень від отриманих травм помер в лікарні. 📩Telegram | 📱Сайт |🕊 Instagram | 📹YouTube |😎 Facebook | 🏢 WhatsApp