Коли Ларс був живий, в нас в рамках збереження наших стосунків і кукух було започатковано но-електрісіті-середовий-вечір. Зовсім но ми не робили, в нас працювали все одно кондьор, кулер і духовка, але це був дозволений максимум. Колись закінчаться війна і обстріли, відновлять електросистему по країні і треба буде робити собі такі дні знову. Бо от на шо відключення незручні, а від падіння від втоми саме відключення мене сьогодні врятувало, перервавши на половині підорення паром душової від всього накипу, шо накопився. Хімією я б ще раніше здохла, а так тіко від температури шаліла. Але я страшно, страшно заїбалась підлаштовуватися під відключення з вигулом собак, а власне Шрайка. Коли неважливо коли припхалась додому і в якому стані і як є можливість долежати, але чи встаєш і пиздуєш на вулицю чи ставиш будильник через годину і пиздуєш на вулицю, намагаючись прикрити очі під ображене маламут'є скавуління. Дуже втомилась. Не уявляю і прямо зараз не маю сил спробувати уявити як жити людям із постійними чи тимчасовими фізичними обмеженнями та їх доглядачам. Мені від собаки важко, а то ми хоч поорать друг на друга можемо без грошів психотерапевту опісля.Тримаймося.