Маю зізнатись в страшному. Мені трошки попустило тривогу сьогодні. Чи готова я до відключень? Чи вижили станції? Чи вижив аккум? Чи не забула я що гуглити? Чи працюватиме інтернет? Шо по операторам телефону? На скільки швидко оператор е/е (ДТЕК в моєму випадку) одуплиться з графіками? Чи піднімусь я на 10й? Чи підніметься мій пес на 10й? Чи не здохли батареї в ноутів? Чи працюють панелі? Сьогодні я отримала трошки відповідей і заспокоїлась. Ні, я не прощу роснє цього. Ні забраних життів прильотами. Ні забраних життів від того, що хтось сьогодні не отримав вчасно медичну допомогу або просто не пережив нервовий зрив. Я не забуду, як мій старий пес впав зі сходів, заплутавшись в лапах, бо йому взагалі-то вже не варто ходити по ним. І як не всі подруги можуть сьогодні нагодувати дітей гарячим. Але сьогодні моя особиста тривога трошки вщухла – ми знали, ми чекали, ми були готовіші, ніж раніше. І я знаю єдиний спосіб з цим боротись. Тут знову збір дроноводам. Бо ми маємо тримати своїх і гнати ворога назад в його темні безвиході. https://send.monobank.ua/jar/5fTNHh1Uax