Ціна держави

💸"Тисячу Зеленського" профінансують коштом соцзахисту дітей та підтримки малозабезпечених - ЕП🤦‍♀️Ви тільки вдумайтесь: гроші забирають з адресної підтримки тим, хто дійсно її потребує (малозабезпечені сім'ї та діти - це ми так демографію покращуємо????), щоб роздати усім, у т.ч. забезпеченим верствам. У цивілізованих країнах з відповідальними урядами все навпаки: забороняють роздачу грошей усім і надають адресно потребуючимУряд Юлії Свириденко планує видати кожному українцю по 1000 грн в межах програми "зимова підтримка", зменшивши видатки на програми соціального захисту дітей та підтримку малозабезпечених сімей.... мають отримати "зимову підтримку" – 11 мільйонів громадян (відповідно, видатки на виплату 1000 грн становитимуть 11 млрд грн). Однак коштів, передбачених наразі у цій програмі, буде недостатньо для того, аби 1000 грн змогли отримати всі 11 мільйонів українців. Тож для того, аби профінансувати цю одноразову виплату, уряд вирішив перерозподілити видатки з інших програм соціальної підтримки.Так, уряд пропонує зменшити видатки за програмою "Соціальний захист дітей та сім'ї" на 3,042 млрд грн, а також за програмою "Підтримка малозабезпечених сімей" на 1,483 млрд грн.Читати весь текст📩 Підписуйся на "Ціну держави"

💰На 10% більше єдиного податку сплатили фопи цьогоріч - Opendatabot44,18 млрд грн єдиного податку сплатили фопи до місцевих бюджетів за 9 місяців цьогоріч. Це на 10% більше, ніж за той самий період торік та у 1,8 раза більше, ніж у 2021 році.Наразі вже виконано 76% річного плану зі сплати єдиного податку фопами. Найбільші надходження зафіксовано у першому кварталі — 15,77 млрд грн. У другому кварталі фопи сплатили 13,69 млрд грн, а у третьому — 14,71 млрд грн.Київ традиційно залишається головним платником: столичні підприємці перерахували 9,75 млрд грн (22% усіх сплат). На другому місці — Львівщина із 3,99 млрд грн (9%), а замикає трійку Дніпропетровщина — 3,87 млрд грн (8,8%).Найбільший річний приріст сплати єдиного податку зафіксовано у Чернівецькій області — +15%, а також у Рівненській, Кіровоградській і Полтавській — по +13%.Оскільки єдиний податок надходить до місцевих бюджетів, його роль у фінансуванні громад є значною. Найбільша частка єдиного податку у структурі доходів місцевих бюджетів спостерігається у Києві (12%), Львівській (9,7%) та Київській (9,4%) областях.📩 Підписуйся на "Ціну держави"

⚡Продаж зброї союзникам по НАТО зупинився через «шатдаун» уряду США - AxiosБільше ніж на $5 млрд американських контрактів на експорт зброї для союзників по НАТО та України опинилися під загрозою через тривалу зупинку роботи федерального уряду, повідомляє Axios з посиланням на оцінку Державного департаменту США.❗️Чому це важливоЗатримка постачань — ще один приклад того, як наслідки шатдауну (вимушеного призупинення роботи держструктур через брак фінансування) вдарили по міжнародній безпеці. Уже 40-й день поспіль значна частина федеральних агентств працює у сповільненому режимі або зовсім не функціонує.«Це серйозно шкодить як нашим союзникам і партнерам, так і американській оборонній промисловості, яка не може доставити критично важливі системи за кордон», — сказав Axios високопосадовець Держдепартаменту.ДеталіЗатримки торкнулися постачання таких систем, як ракети AMRAAM, бойові комплекси Aegis та артилерійські системи HIMARS, призначених для таких країн, як Данія, Хорватія та Польща.Остаточний пункт призначення цих поставок офіційно не розкривається, однак у багатьох випадках зброя, придбана союзниками по НАТО, зрештою передається для підтримки України.Йдеться як про державні контракти США із союзниками, так і про ліцензії приватним оборонним компаніям на експорт зброї. За звичайних обставин ці процедури були б рутинними та безсуперечними.Проблема — у нестачі персоналуЗгідно із Законом про контроль за експортом озброєнь (Arms Export Control Act), усі угоди зі зброєю мають проходити перегляд у Конгресі США.Та зараз багато працівників Держдепартаменту, які забезпечують координацію з комітетами Конгресу, відправлені у вимушену відпустку, що паралізувало процес.За словами одного з високопосадовців, Бюро політико-військових справ Держдепу минулого місяця працювало лише на чверть своєї звичайної потужності.Що кажуть у Вашингтоні«Демократи блокують критично важливі продажі зброї, зокрема для наших союзників по НАТО. Це шкодить американській промисловості й ставить під загрозу безпеку як США, так і наших партнерів», — заявив речник Держдепартаменту Томмі Піґотт у коментарі Axios.«Китай і Росія не зупиняють свої зусилля підривати США та наших союзників. Їм стає лише легше, поки наші заводи стоять, а союзники не отримують необхідного озброєння», — додав сенатор Джеймс Ріш (республіканець, Айдахо), голова Комітету із закордонних справ Сенату.📩 Підписуйся на "Ціну держави"

✊«Буде соціальний вибух. Влада цього не розуміє»Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський в інтерв'ю Zaxid.net розповів, що спрощена система оподаткування (спрощенка) — це не просто податкова норма, а один із стовпів стабільності і довіри між державою та суспільством, особливо в умовах війни.✍️Ключові тези з інтерв'ю:1️⃣Соціальна роль спрощенки.Система була створена не лише з економічних міркувань, а з політико-економічних: дрібний бізнес мав відчувати, що держава не тисне через нескінченні перевірки. Це сприяло формуванню відчуття середнього класу — чутливого, але дієздатного. Під час війни спрощенка утримує зв’язок між державою і малим бізнесом: вона дозволяє працювати за умов, коли великі економічні структури часто зупинені або переорієнтовані.2️⃣Ризик скасування або радикальної зміни.Якщо державна політика змінить правила для малого бізнесу раптово — наприклад, ліквідує спрощену систему чи скасує мораторій на податкові перевірки — це може стати каталізатором масових протестів. Він говорить про «соціальний вибух», бо дрібний бізнес відчує себе беззахисним перед податковою, штрафами, тиском. 3️⃣Інструменти тиску на малий бізнес — ігнорування великих.Влада робить акцент на порушеннях серед малого бізнесу (наприклад, неправильне оформлення чеків) замість того, щоб зосередитись на більш масштабних зловживаннях — офшорах, конвертаційних центрах, схемах великого бізнесу, які завдають державі значно більшої шкоди. 4️⃣Мораторій як тимчасовий буфер.Дубровський вказує, що саме введення до кінця війни мораторію на податкові перевірки для спрощенців і заборона масових акцій — тимчасово врятували ситуацію, дозволивши малому бізнесу не відчувати, що кожен крок автоматично веде до конфлікту. Але якщо цей буфер буде знято без підготовки — наслідки можуть бути тяжкі.5️⃣Пропозиція стратегічного підходу.Потрібно розробити чітку стратегію, як інтегрувати малий бізнес у майбутню норму після воєнного стану. Замість раптових змін — поступове, прогнозоване, з врахуванням реальних можливостей підприємців. Це — важливий сигнал, що держава враховує їхню роль.6️⃣Великий ризик соціального розриву.Якщо підприємці відчують, що держава не визнає їхній внесок, не піклується про їхній захист, а лише збільшує податковий і контрольний тиск — виникає небезпека розриву довіри, що може призвести не лише до економічних, а й соціальних потрясінь.7️⃣Чому це важливо зараз.У воєнному стані і після нього роль малого бізнесу особлива: це ті, хто має гнучкість, працює локально, підтримує громади, дає робочі місця. Недооцінити цей сегмент — означає піддавати ризику не лише економіку, а суспільство в цілому.Читати інтерв'ю повністю📩 Підписуйся на "Ціну держави"

💰🚂Навколо ідеї "проїхати на шару 3000 км залізницею" жваві дискусії і це добре.Заступник голови Наглядової ради УЗ Сергій Лещенко пише, що "брехливі хейтери пишуть якусь маячню про додаткові бюджетні розходи".І тут зкомпануємо два пости професора КШЕ Олега Нів'євського по темі (пост №1 і пост №2):№1 Про УЗ-3000 знову. Зараз дуже багато думок з цього приводу, на фб лавина постів. Хто не розуміє логіки (в тому числі і я), говорять про додаткове навантаження на бюджет (платників податків), що цього не може бути, коли в бюджеті діра і на фронт/захист від росії потрібні кошти. Хто на стороні Президента/УЗ - знаходять пояснення типу збитковість пасажирських перевезень - це ок, це практика ЄС і що платники податків мають вкластись на порятунок УЗ, що УЗ через ці 3 тис безкоштовних кілометрів зможе якимось чином розвантажити пікові періоди і тд. Дві речі хочу зазначити з цього приводу:1) Не зможе УЗ розвантажити пікові періоди, бо квитки зараз і так відносно дешеві і фіксовані. Зменшити їх ціну до нуля, фактично, лише погіршить це. Для того, щоб керувати попитом, - потрібні ринкові ціни, а не державне регулювання, і динамічне ціноутворення (як на інших розвинених залізницях світу та в авіаперевезеннях)2) В захисників ідеї УЗ-3000, а серед них помітив і членів наглядової ради (Лещенко та Амелін), в їх постах та блогах я помітив відверте бажання збереження статусу-кво, небажання хоча б спробувати реформувати пасажирські перевезення. Єдиний інструмент - дайте грошей на затикання дір. Ось де євроінтеграція вкрай потрібна, щоб був сильний зовнішній примус до реформ, інакше реформування зсередини неможливе№2 УЗ-3000 (безкоштовні 3 тис км залізницею) по-німецькиВ Німеччині вже 4ий рік відбувається цікавий експеримент. Уряд Шольца в 2022 році спочатку запровадив на три літні місяці квиток-абонемент за 9 євро на місяць на необмежене користування всіма видами місцевого громадського транспорту (автобуси, трамваї, метро та звичайні потяги міського сполучення, тобто не швидкісні). Теж без особливого обґрунтування чи цифр, щось було про зелений транспорт, екологію, пересідання з автомобілів. Ну і Шольц - це соціал-демократи чи соціалісти, тому така ініціатива від них не дивина. Звичайно, це не зовсім аналогія до нашої ідеї УЗ-3000, проте для Німеччини 9 євро - це фактично безкоштовне користування громадським транспортом. Потім з цього зробили Deutschland Ticket (DT) на 49 євро на місяць, з 2025 року вартість підняли до 58 євро, а з 26-го року вартість піднімають до 63 євро на міс, бо дуже накладно для бюджету. Але пасажирам, звичайно, зручно. З іншого боку, це не дуже вигідно перевізникам, бо вони втрачають. Річні втрати становлять біля 3 млрд євро, і федеральний уряд та землі приблизно настільки і дофінансовують перевізників. Це на рівні 150 млрд грн. Німеччина в принципі це може дозволити, в них війни принаймні нема. Враховуючи, що в Україні зараз майже в 3 рази менше населення, ну і вартість проїзду теж оціночно рази в 3 менше, то мої оцінки втрат бюджету в 17 млрд грн від програми УЗ-3000 видаються доволі резонними.📩 Підписуйся на "Ціну держави"

Зрозуміло, що запропоновану Президентом програму УЗ-3000 важко назвати добре продуманою "Я доручив пропрацювати спеціальну програму транспортної підтримки для всіх українців, і є вже пропозиції від Укрзалізниці – УЗ-3000. Три тисячі кілометрів, щоб кожен зміг безкоштовно в межах України обрати залізничні маршрути: Львів – Київ, Київ – Дніпро, будь-які інші. Три тисячі кілометрів безкоштовно."І це особливо зважаючи на те, що нещодавно Укрзалізниця (УЗ) отримала 8 млрд грн бюджетної допомоги для затикання фінансових дір, які спричиненні в тому числі збитковими пасажирськими перевезеннями. Тим більше і в бюджеті діра, яку не зрозуміло як Уряд збирається заповнювати. Ну ок, я принаймні можу грубо прикинути, скільки ця програма може додатково коштувати бюджету - тобто платникам податків. В мене вийшло біля 17 млрд грн. Розрахунки такі (дуже спрощенні і грубі, на серветці, так би мовити:):- Держстат звітує, що в 2023 році залізниця перевезла 65 млн пасажирів. За 24ий та 25ий рік не знайшов даних. Тобто можна говорити про те, що в середньому житель України 2 рази користується залізничним транспортом на рік (виходячи з теперішньої кількості населення в 32,5 млн)- Далі. Держстат також звітує про пасажиропотік в 2023 році на рівні 15,5 млрд пасажиро-кілометрів. Тобто в середньому одна поїздка залізницею була на приблизно 240 км (15,5 млрд на 65 млн). Або за рік один житель України долав біля 500 км залізницею в 2023 році. Таким чином, виходить що "на круг", пасажирські перевезення будуть безкоштовними для всіх (або для більшості), оскільки верхня межа в 3 тис км значно вища за реальні відстані пасажирів залізницею. Не думаю, що люди масово будуть пересідати на залізницю з авто, наприклад.- Далі маємо, що 32,5 млн населення долатимуть в середньому 500 км залізницею на рік. Середня вартість квитка на таку відстань буде біля 510 грн (зараз в мене студент пише дуже цікаву дипломну по залізничним пасажирським перевезенням, цифру беру звідти). Множимо одне на друге і виходить 16,6 млрд грн або 395 млн дол! Це, звичайно, всього лише 1% від річного дифіциту бюджету в 40 млрд дол, проте не думаю, що зараз можна так розкидатись грошима Звичайно, цікаво буде побачити детальні і точніші розрахунки, але це принаймні груба, проте все ж таки, оцінка вартості цієї програми для суспільства. Пишіть де помилився і що варто скоригувати

🇪🇪🇱🇻🇱🇹Як країни Балтії стали успішними і до чого тут митниця?Країни Балтії мають стратегічне значення для ЄС як транзитний коридор і форпост на східному кордоні у питаннях безпеки зовнішніх фронтирів, контролі товаропотоків та протидії нелегальній діяльності.Митні реформи в Балтії показали, що навіть після десятиліть радянської окупації можливо створити систему, яка відкриває шлях до економічного розвитку та інтеграції у світові ринки. У цьому сенсі митниця стала символом нового вибору і нової ідентичності Балтії.Сучасна митна система країн Балтії − це високотехнологічна, прозора й ефективна інфраструктура. Водночас стратегічне розташування робить ці країни важливими гравцями у забезпеченні безпеки, митного контролю і транзитної логістики на зовнішньому кордоні Євросоюзу. Уявіть, що митниця – це не бюрократична машина, а потужний захисний механізм для економіки та безпеки, - саме так працюють Балтійські країни. У цьому відео розповідаємо як Естонія, Латвія та Литва перетворили свої митниці на прозорі та ефективні системи, інтегровані у єдиний європейський простір.🤝Підтримати нашу роботу:💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342💰 PayPal: [email protected] (вказати "на відео")❗️Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.Думки та погляди, висловлені в цьому відео, не обов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Данії.@costukraine

☭🇸🇪"Скандинавський соціалізм" та мільйонериНа цьому графіку показано країни з найбільшою кількістю мільйонерів у 2025 році на основі даних з UBS Global Wealth Report 2025.Якби у світі було 10 мільйонерів, четверо з них жили б в Америці, один — у Китаї, а решта — в інших країнах світу.Загалом ця група налічує 60 мільйонів осіб, які володіють багатством на суму $226 трлн. Хоча багатство в країнах, що розвиваються, значно зросло завдяки сильному економічному зростанню, Америка продовжує утримувати лідерство у світовому багатстві.❗️Найцікавіше - кількість мільйонерів у країнах Північної Європи (або нордичних). До речі, "скандинавські країни" - це радянський/російський неправильний новояз (так само як "Сіліконовая доліна"), бо Скандинавський півострів - це лише Швеція та Норвегія. А нордичні країни - це Швеція, Норвегія, Ісландія, Фінляндія і Данія (+ данські володіння як Гренландія та Фарери).🇸🇪Швеція на 19-му місці у світі зі 490 тис. мільйонерів - це більше, ніж у Бразилії (433 тис.) та РФ (426 тис.).🇩🇰У Данії (376 тис.) та 🇳🇴Норвегії (348 тис.) мільйонерів - це більше, ніж у 🇸🇦Саудівській Аравії (339 тис.).Знову, як відрижку радянської та російської пропаганди /міфології, нам хочуть нав'язати думку, що соціалізм - це добре, бо існує "соціалізм с чєловєчєскім ліцом". У країнах Північної Європи немає нікого соціалізму.Про це ми розповідали у наших численних відео про: 🇸🇪 Швецію, 🇳🇴 Норвегію (№1 і №2), 🇮🇸 Ісландію (№1, №2), 🇩🇰 Данію і 🇫🇮Фінляндію.Там накопичувальна пенсійна система, розвинутий фондовий ринок, корпоративний податок нижче ніж, податок на доходи фізосіб, медичне страхування, високий рівень економічної свободи, низький рівень регуляцій, простота ведення бізнесу і захист прав власності.До речі, треба мати правильне розуміння про те, хто ці власники мільйонів. Це не обов'язково власники бізнесів. Це у тому числі люди, які через вдалі інвестиції примножили те багатство, що заробили протягом життя та/або отримали у спадок. Реінвестували в місцеву економіку та активи по всьому світу. Це результат наявності економічної свободи, що стимулює до інвестицій та спокійного розвитку (без потрясінь як в нас з окупаціями, війною).🇺🇦 Віримо, що з часом в Україні наступить мир, будуть десятиліття спокою та розвитку, правила гра, що захищатимуть інвесторів та стимулюватимуть українців до інвестицій (а не зберігання доларів у банці чи під матрацом).________________________________________________________________________🇺🇸У 2025 році приблизно кожен десятий дорослий американець буде мільйонером, а їхня загальна кількість досягне 23,8 млн. Загалом, Нью-Йорк, Лос-Анджелес і район затоки Сан-Франциско є найбагатшими містами країни, за ними йдуть Чикаго і Х'юстон. Цікаво, що окремий аналіз показує, що за останнє десятиліття найшвидше зростання кількості мільйонерів у країні спостерігалося в Скоттсдейлі, штат Арізона.🇨🇳З 6,1 млн дорослих у цьому ешелоні Китай посідає друге місце. З 2014 року кількість мільйонерів у Шеньчжені, де розташовані штаб-квартири таких великих технологічних компаній, як Tencent і Huawei, зросла на 124%.🇫🇷Франція посідає третє місце, маючи приблизно половину мільйонерів, що в Китаї. Вона також є домівкою для найбільшої кількості мільярдерів у Європі, включаючи одного з найбагатших людей світу, Бернара Арно.🇨🇭Тим часом Швейцарія та Люксембург мають найвищу концентрацію мільйонерів, по одному на кожних сім дорослих. Гонконг, Австралія та Нідерланди також мають високу щільність мільйонерів, де їх частка становить одного на кожних 10 дорослих.📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🇪🇺 ⚡ЄС готується до війни з Росією — до 2030 рокуЄвропейська комісія розробила новий стратегічний документ, який має забезпечити готовність країн Євросоюзу до можливого збройного конфлікту до 2030 року. Про це повідомляє Politico, посилаючись на проєкт під назвою Defence Readiness Roadmap 2030 — «Дорожня карта оборонної готовності». Документ буде офіційно представлений наступного тижня і, за словами видання, стане першою спробою створити справді спільну європейську систему оборони.🎯 Основна метаПлан передбачає, що до 2030 року ЄС має мати достатньо потужну оборонну систему, здатну стримувати супротивників і реагувати на будь-яку агресію. Поштовхом до його створення стала війна Росії проти України та «невизначеність у політиці США» після повернення до влади Дональда Трампа.«Авторитарні держави нарощують своє втручання в наші суспільства, а традиційні союзники змінюють пріоритети. Європа має бути готова до полів битв завтрашнього дня», — йдеться у тексті документа.⚙️ Основні пункти плануУже до 2027 року не менше 40 % усіх закупівель озброєнь державами-членами ЄС мають здійснюватися спільно. Нині цей показник становить приблизно 20 %.До 2030 року принаймні 60 % оборонного обладнання повинні постачати європейські та українські виробники.Єврокомісія визначає дев’ять головних пріоритетів: системи протиповітряної оборони, артилерія, бронетехніка, кіберзахист, дрони, космічне спостереження, супутниковий зв’язок, засоби радіоелектронної боротьби та підготовка персоналу.Загальний бюджет програми оцінюється приблизно у €800 млрд, включно з пільговими кредитами на закупівлю озброєння та фондом підтримки оборонної промисловості ЄС.🧩 Принципи реалізаціїУ документі підкреслюється, що контроль над збройними силами залишиться у руках національних урядів. Проте Брюссель координуватиме стандарти, спільні закупівлі, розробку технологій і планування спроможностей.Ключова ідея полягає в тому, щоб Європа могла самостійно забезпечити власну безпеку — навіть без участі Сполучених Штатів.«Європейці повинні мати змогу діяти незалежно, якщо того вимагатимуть обставини. Ми не можемо дозволити, щоб наша безпека залежала виключно від інших», — наголошується в «Дорожній карті оборонної готовності».Цей документ знаменує собою зміщення пріоритетів оборонної політики ЄС — від реакції на кризи до системного формування спільних можливостей. Експерти вважають, що план 2030 року стане тестом на те, чи зможе Європа перетворити політичну риторику про “стратегічну автономію” на реальну військову потугу.📩 Підписуйся на "Ціну держави"

📉 Як тарифи США б’ють по КитаюСтарший науковий дослідник The Brookings Institution Робін Брукс звертає увагу, що нові тарифи США мають неоднорідний ефект по світу: для Штатів вони чинять інфляційний тиск, а для великих експортерів, таких як Китай, – можуть створювати дефляційні умови.🔍 Що справді відбуваєтьсяСША як великий нетто-імпортер переживає зростання цін через введення мит, через що товари дорожчають всередині країни.Китай і Єврозона, навпаки, як великі експортери в США, можуть зазнавати дефляційного тиску: продукція, що раніше надходила в США, залишається «вдома», що збільшує конкуренцію на внутрішньому ринку й штовхає ціни вниз.Дані індексів ділової активності (PMI) показують: в Китаї темпи зростання цін на продукцію вже демонструють від’ємне відхилення — тобто дефляційний тренд.🚚 Транзитний реверс: обхід тарифів через треті країниБрукс також аналізує, як Китай використовує транзитні маршрути через сусідні держави (наприклад, В’єтнам, Таїланд) для уникнення прямих тарифів.Наприклад, експорт Китаю до таких країн почав зростати аномально перед введенням тарифів.При цьому спад прямих поставок до США компенсувався ростом надходжень через треті країни.Це ставить під сумнів ефективність тарифів — якщо товари все одно доходять до кінцевого споживача, але через непрямі ланки.🧮 Економічні механізми моделіТовари, які раніше йшли до США, залишаються у Китаї або європейських ринках — це збільшує тиск зниження цін на цих ринках.Тарифні шоки формують різноспрямовану інфляцію: позитивну для імпортерів (США), негативну — для експортерів (Китай).Велика роль транзитних шляхів дає змогу китайським товарам обходитись митами, зберігаючи експортний потенціал, хоча й через складніші логістичні ланцюги.🏁 Що це значить на практиціТарифи не діють як чистий бар’єр — Китай може мінімізувати їх вплив за допомогою адаптаційних механізмів.Але цей ефект має обмеження: витрати на логістику, додаткові маршрути, контроль з боку США можуть зменшувати цю здатність.Для США тарифний тиск означає вищі ціни для споживачів і складнощі в промисловості; для Китаю — збільшення конкуренції всередині країни та ризики падіння цін.📩 Підписуйся на "Ціну держави"