Ціна держави

🤔У чому МВФ неправийСтаття Володимира Дубровського, старшого економіста CASE Україна для ZN.ua про те, що нинішні вимоги МВФ щодо спрощеної системи оподаткування є шкідливі, а аргументи не витримують жодної критикиКлючові тези:🚧МВФ та інші міжнародні інституції вже давно критично дивляться на спрощену систему — і не лише в Україні. Наприклад Румунії, де схожі зміни втричі скоротили кількість мікропідприємств і сповільнили економічне зростання. В українських умовах рекомендації МВФ додатково «підживлювалися» специфічними консультаціями з «бізнесом» — зокрема через структури, де домінують великі гравці та конкуренти мікробізнесу.💥 Коли стало зрозуміло, що це політично й практично складний крок, до Києва терміново приїхала очільниця МВФ Крісталіна Георгієва. Її ключовий аргумент зводився до порівняння: мовляв, в Україні 5 із 1000 людей - платники ПДВ, тоді як у ЄС у середньому 77 із 1000.Чи можна податкову політику для мільйонів людей будувати на таких “середніх” порівняннях? Бо науковий підхід — це не «у них так, значить і нам треба», а оцінка вигод і витрат. ПДВ — податок на кінцеве споживання, тобто фактично його тягар лягає на домогосподарства. Тож суспільна вигода від перерозподілу коштів у бюджет має бути співставлена з транзакційними витратами: адмініструванням, обліком, звітністю, помилками, штрафними ризиками. Для мікробізнесу ці витрати часто є непропорційно великими — саме тому в країнах існує поріг реєстрації платником ПДВ, і він різний залежно від умов.🌍 Порівнювати потрібно зі “співставними країнами”, а не з середнім ЄС. Україна - на іншій стадії розвитку: рівень добробуту приблизно у 10 разів нижчий, а якість інституцій слабша. Навіть усередині ЄС країни дуже різні. Показовий контраст: за показником верховенства права Україна відстає від Болгарії приблизно так само, як Афганістан — від України. Форсована гармонізація “як у ЄС” без багаторічної домашньої роботи може принести шкоду і Україні, і самому Євросоюзу.🎯 МВФ як кредитор справедливо наполягає на відповідальній фіскальній та монетарній політиці, бо це знижує ризики дефолту. Але в українській дискусії перекіс: МВФ і Мінфін постійно говорять лише про збільшення доходів, тоді як тема видатків майже не артикулюється. Більше того, держава не лише не скорочує видатки відповідно до фактичного зменшення населення і території, а й розширює їх програмами «підтримки виробника», які економічно контрпродуктивні.Виходить односторонній механізм: доходи піднімати “обов’язково”, видатки — “як вийде”.📉 Підвищення податкового тиску без якісних інституцій гальмує економіку. Зростання “фіскального відсотка” понад ~30% у країнах зі слабкими інституціями може пригнічувати розвиток. В Україні до війни він був 41–43%, а з огляду на демографію та пенсійну систему його, навпаки, логічно було б знижувати до 35%, а потім — до 30% у межах пенсійної реформи. Але це потребує не лише доходів, а й реального скорочення видатків та зміни структури податків.🛡 У воєнних реаліях ставка “просто зібрати більше” не робить Україну самодостатньою. Для фінансової стійкості потрібне не просто зростання, а прискорене — “економічне диво” на горизонті десятиліть. Поки цього немає, теза про швидку “опору на власні сили” виглядає нереалістичною.✅ Висновок: боротьба з тінню, контрабандою, “конвертами” й перезавантаження податкових органів можуть дати додаткові ресурси. Але їхній сенс — не в тому, щоб «дотиснути» спрощенку та ускладнити життя мікробізнесу. Навпаки — ці кошти варто використати як запас міцності для майбутньої модернізації податкової системи: зменшення навантаження на працю, переходу до оподаткування виведеного капіталу, і лише тоді — шанс на країну без постійної залежності від грантів і кредитів.Читати статтю повністю📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺🇺🇦ЄС затвердив механізм фінансової підтримки України на €90 млрдПісля тривалих і складних переговорів Європейський Союз погодив правову модель надання Україні кредитної підтримки обсягом €90 млрд на період 2026–2027 років. Відповідне рішення ухвалене Радою ЄС і оприлюднене на її офіційному сайті.Згідно з узгодженими параметрами, €60 млрд планується спрямувати на потреби оборони та зміцнення військових спроможностей України, ще €30 млрд — на фінансування загальних видатків державного бюджету.Важливо, що витрати на обслуговування кредиту бере на себе Євросоюз, що суттєво знижує боргове навантаження для України. Погашення основної суми боргу передбачене лише після того, як Росія виплатить Україні воєнні репарації.Участь у механізмі фінансування беруть 24 держави-члени ЄС. Угорщина, Словаччина та Чехія вирішили не долучатися до цієї ініціативи. Очікується, що перший транш фінансової допомоги Україна отримає на початку другого кварталу 2026 року.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❗️Економіка вичерпала можливості збільшувати податкові надходження – Гетманцев"Чи має економіка резерв з щодо збільшення оподаткування? Немає такого резерву. Всі ті розмови, які у нас тривали ще минулого року, про збільшення ставки ПДВ – я не бачу в економіці будь-якого подібного потенціалу", – заявив депутат. За його словами, економіка суттєво потерпає від обстрілів енергетики, яке для окремих галузей економіки стало трагедією, а також падіння попиту. Останній фактор – ключова проблема для роздрібної торгівлі та ресторанного бізнесу.Разом з цим, Гетманцев заявив, що в українській економіці присутня значна тіньова складова, а будь-яке підвищення ставок податків, в першу чергу, відображається на "білому бізнесу", який не ухиляється від їхньої сплати.👏 Без всяких іроній і сарказмів, дякуємо за позицію. Мінфіну варто було б дослухатися. І зайнятися детінізацією найбільших схем ухилення, зокрема, сірий імпорт і контрабанда, де бюджет втрачає до 120 млрд грн.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

👹Як українців робили бідними Адміністрація-Офіс Президента: від Медведчука до ЄрмакаХто насправді керує Україною — Президент чи “потужні менеджери” з Банкової?У цьому відео розкладаємо по поличках, як Адміністрація/Офіс Президента від 90-х до сьогодні перетворювалися на паралельний уряд, що впливає на суди, парламент, силовиків, економіку й інвестиції — і чому це робить країну біднішою.Ми пройдемо шлях від кучмівських “темників” і “телефонного права” — до сучасної вертикалі “кураторів”, скандалів, тиску на інституції та підміни процедур “ручним управлінням”. І головне — поговоримо про запобіжники, які можуть зламати цю традицію: РНБО, відповідальність, фільтрація повноважень, судовий бар’єр і справжнє обмеження патронатних функцій ОП.Коли рішення ухвалюються не інституціями, а “вузьким колом”, країна платить за це інвестиціями, зростанням, робочими місцями та рівнем життя.Дивиться🤝Підтримати нашу роботу:💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео: https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join💰Переказ карткою або оформити регулярні платежі https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1💰 PayPal: [email protected] (вказати "на відео")📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Міністерство фінансів України опублікувало відповідь на зауваження бізнесу та рішення ДРС щодо законопроєкту про обов’язкове ПДВ для ФОПів. Якщо коротко — Мінфін не прийняв жодної суттєвої критики і просто повторив свою політичну позицію, прикрившись Національною стратегією доходів та євроінтеграційною риторикою.🤦‍♂️☝️Але важливо інше. Рішення ДРС — це не дискусія, а юридичний факт. Регулятор чітко зафіксував: аналіз регуляторного впливу є неякісним, витрати бізнесу занижені в десятки разів, альтернативи не прораховані, М-тест не проведений, ризики для економіки і суспільства проігноровані. Це пряме порушення закону про регуляторну політику. Лист Мінфіну цього не спростовує — він просто цього не визнає.🤦‍♂️Фактично Мінфін каже: «ми вважаємо, що все зробили правильно», але це не дає йому права ігнорувати ДРС. Без нового АРВ і повторного погодження цей проєкт не може легітимно рухатися далі😎. Спроба «продавити» регулятора політично можлива, але це буде небезпечний прецедент руйнування самої системи регуляторних запобіжників.Ми окремо хочемо нагадати: на початку 2024 року у співзасновників Національна бізнес-коаліція ММБ (НБК ММБ) (Рада міст ЗахистиФОП) була зустріч з Міністерством фінансів саме щодо перегляду розділу Національної стратегії доходів про «реформування» спрощеної системи. Наші альтернативні пропозиції були офіційно передані. Після цього Мінфін не надав жодного зворотного зв’язку і більше не виходив на комунікацію, залишивши все в первинному, жорсткому варіанті.Це пояснює і нинішню відповідь: діалогу немає, є лише спроба реалізувати заздалегідь ухвалене рішення.Наші подальші дії очевидні: ми будемо наполягати на дотриманні закону, на реальному аналізі альтернатив, на детінізації через точкові реформи, а не масовий тиск на мікробізнес. І ми публічно закликаємо Державна регуляторна служба України та керівника Олексій Кучер триматися міцно ✊💪. Сьогодні її позиція — це не про ФОПів, а про те, чи залишиться в Україні бодай мінімальний захист від поганого регулювання про взагалі існування противаг шкідливим для бізнесу ініціативам.Мікро- і малий бізнес — не проблема бюджету. Проблема — у небажанні боротися зі справжніми схемами.“Think small first” (Спочатку думай про малих) - це головний принцип європейської економічної політики Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, член Української Ради Бізнесу✍️У відповідь на ігнор Мінфіну, що ви можете зробити? Підписати дві петиції про скасування ПДВ для ФОП з оборотом понад 1 млн грн.1️⃣ Перша петиція (15 046 голос) - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/90392️⃣ Друга петиція (24 687 голоси) - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9051Залишилося небагато зібрати📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇨🇳Дефляційна пастка затягує економіку Китаю - The Wall Street JournalКитайська економіка дедалі глибше занурюється в дефляційний цикл, з якого складно вибратися. Від 2023 року в країні безперервно знижуються ціни виробників, а рентабельність публічних компаній опустилася до найнижчого рівня з 2009 року. Це свідчить про слабкий внутрішній попит і системні проблеми з прибутковістю бізнесу.Один із ключових індикаторів - дефлятор ВВП Китаю, що відображає загальний рівень цін в економіці, - перебуває у від’ємній зоні з 2023 року. Така динаміка означає, що внутрішній попит не здатен підтримувати зростання. Фінансова звітність компаній підтверджує цю картину: прибутки скорочуються в найрізноманітніших секторах - від сталеливарної та цементної промисловості до електромобілів, робототехніки, харчових приправ і косметики.За даними індексу FactSet, який охоплює близько 5 тисяч компаній, зареєстрованих на материковому Китаї, маржа прибутку публічних корпорацій зараз найнижча за останні п’ятнадцять років. Додатковим тривожним сигналом стало те, що у 2025 році інвестиції в основні фонди - житло, заводи, інфраструктуру - скоротилися вперше за всю історію спостережень.Водночас ця «економічна інволюція» є побічною ціною стратегічного курсу Пекіна. Прагнення Сі Цзіньпіна до промислової самодостатності та глобального лідерства у передових технологіях реалізується значною мірою за рахунок підтримки споживання. Глибоко вкорінені ідеологічні заперечення щодо західної моделі споживчої економіки ускладнюють боротьбу з дефляцією.У підсумку Китай опинився в замкненому колі: слабкий попит тисне на ціни й прибутки, бізнес скорочує інвестиції, а це ще більше стримує економічну активність - і розірвати цей ланцюг стає дедалі важче.Дивіться наше останнє відео: 🛰Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

✍️Друзі, треба підтримати дві петиції за скасування ініціативи Мінфіну про запровадження ПДВ для ФОП з оборотом у понад 1 млн грн.Вони майже ідентичні. Одна має 23673 голосів, а інша - 14091. Динаміка збору голосів впала. Тому треба допомогти.Так, можна ставитися цілком скептично до вагомості цього інструменту. Але, у нашій боротьбі за економічну свободу проти фіскалізаторів, які поширюють презумпцію вини платника податків, кожна активність - пост, заява публічної особи, відео, рішення Державної регуляторної служби, статті і коментарі у медіа тощо - є цеглинкою кінцевого результату. Ваше голосування за петиції також буде вагомим аргументом народним депутатам не підтримувати законопроект з цією нормою. Будь-ласка, проголосуйте самі та поширте петиції серед знайомих і близьких.1️⃣ Перша петиція (14 091 голос) - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/90392️⃣ Друга петиція (23 673 голоси) - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9051❗️Нагадаємо, що це сайт Кабінету міністрів, який постійно лагає. Тому тут потрібна наполегливість.@costukraine

🧮Ідея запровадити ПДВ для ФОПів – це математична помилка на 100 мільярдівСтаття Олега Гетмана, асоційованого експерта CASE Україна та координатора Економічної експертної платформи для 24tv про новий сезон серіалу "Дивні дива"👺 у Міністерстві фінансів.Ключові тези: 🔹Міністерство фінансів пропонує обов'язкове запровадження ПДВ для ФОПів з оборотом понад 1 мільйон гривень з 2027 року, очікуючи додаткові 40 мільярдів гривень у бюджеті щороку.🔹Аналітичні центри вказують на значні додаткові витрати для підприємців та сумніваються у позитивному фіскальному ефекті, вказуючи на можливі втрати бізнесу у 61 – 115 мільярдів гривень та негативні наслідки для населення.🔹15 січня Державна регуляторна служба стала майданчиком для гарячої дискусії. По один бік – Міністерство фінансів та ДПС, по інший – провідні бізнес-асоціації та аналітичні центри. Каменем спотикання став Аналіз регуляторного впливу (АРВ) Мінфіну, показники в якому занижені у 20 – 30 разів.🔹Щоб не платити 20% з усього обороту, а платити лише з націнки, ФОП буде зобов'язаний:- збирати та перевіряти вхідні податкові накладні від усіх постачальників;- вести реєстр первинної документації (рахунки, акти, ТТН), бо без них податкова анулює кредит під час першої ж перевірки;- відповідно доведеться вести повний товарний облік – підприємці повинні точно знати, який товар куплений, за якою ціною і чи зареєстрував постачальник накладну в системі (ЄРПН).🔹Також підприємці зіштовхнуться із системою моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) та усіма її родзинками. Якщо система заблокує накладну, а зараз таке трапляється щомісячно у приблизно 10% суб'єктів господарювання – то щоб розблокувати накладну, потрібно буде подавати значний пакет документів: договори, складські документи, підтвердження походження товару.🔹Це вимагає десятків годин роботи професійного бухгалтера, а у випадку відмови комісії по розблокуванню – роботи професійного юриста у суді.🔹Навіть якщо вважати реальними припущення Мінфіну у +40,1 мільярда гривень доходів – вони повністю нівелюються чистими втратами бізнесу у 61 – 115 мільярдів гривень. Це контрпродуктивні витрати, які не створюють додаткового продукту, тобто безпосередньо зменшують суспільний добробут.🔹Мінфін "забув" порахувати:- втрати місцевих громад: ФОПи перейдуть зі ставки 5% на 3% (ПДВ), що забере у місцевих бюджетів не менше 18 млрд грн;- роздування штату податкової: кількість платників ПДВ зросте з 249 тис. до 877 тис. Державі доведеться витратити додатково 3 мільярди гривень на нових працівників ДПС та юристів;- зростання податку на бідних: ПДВ – це податок на кінцевого споживача. Вся сума "фіскального ефекту" просто ляже на плечі громадян через зростання цін на товари та послуги мікробізнесу.❓Що робити замість простих, але шкідливих рішень?Доцільним звернути увагу на справжні найбільші "діри" в бюджеті, які не використовують спрощену систему, а існують через корупцію та великий "сірий" бізнес:- неформальна зайнятість: втрати 200 – 265 мільярдів гривень на рік;- сірий імпорт: 105 – 120 мільярдів гривень на рік;- схеми з підакцизкою: 39 – 43 мільярди гривень на рік.Докладніше у статті📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸🇩🇰Як США придбали данську колонію в Західній півкулі і до чого тут ГренландіяУ XVII ст. Данія долучилася до загальноєвропейської практики створювати власні Ост- та Вест-Індські компанії для торгівлі в різних регіонах світу. У 1672 Данська Вест-Індська компанія закріпила за собою карибський острів Сент-Томас, а у 1718-му - Сент-Джон. У 1733 в французів викупили Санта-Крус. На острови масово завозили поневолених африканців, і данські володіння перетворилися на типові карибські "цукрові острови" з плантаціями цукрової тростини та рабською працею. У 1754 управління колонією перейшло від збанкрутілої компанії безпосередньо до данської корони.У 1848 данці - одночасно з французами - скасували рабство, однак це не принесло відчутного покращення становища працівників. Згодом карибська цукрова галузь почала занепадати через конкуренцію з дешевшим буряковим цукром, і в Данії дедалі частіше обговорювали ідею позбутися збиткового колоніального активу.Після поразки Данії у війні за Шлезвіг проти Пруссії та Австрії у 1864, Копенгаген у останній спробі втримати територію на мирних переговорах запропонував Пруссії забрати Вест-Індію замість Шлезвіга - пруссаки відмовилися.У 1867 США купили Аляску у Росії за $7,2 млн. Того ж року данський парламент підтримав ідею схожої угоди щодо Вест-Індії вже за $7,5 млн. У 1868 на островах відбувся референдум: 98,26% виборців (1244 людини) висловилися за приєднання до США. Проте Сенат США зрештою не ратифікував угоду, і колонія залишилася під данським контролем.Наступний продаж намагалися оформити у 1902, коли Данія та США погодили новий договір на $5 млн. Цього разу угоду зірвав уже данський парламент.Остаточно питання вирішила Перша світова війна. У Вашингтоні побоювалися, що німці можуть захопити Данську Вест-Індію і таким чином створити загрозу щойно відкритому Панамському каналу. Данії запропонували $25 млн і, додатково, визнання данського суверенітету над Гренландією. У 1916 знову провели референдуми — і в метрополії, і в самій колонії. У Данії за явки 37,42% продаж підтримали 64,2% виборців. У Вест-Індії за приєднання до США проголосували 99,83% ( 4027 голосів).Офіційну передачу островів здійснили 31 березня 1917 року — за тиждень до вступу США у війну. Отримані $25 млн через кілька років Данія вклала в облаштування Північного Шлезвіга (Південної Ютландії), який повернувся до складу країни за підсумками референдуму 1920.Колишню Данську Вест-Індію перейменували на Американські Віргінські острови й надали статус неінкорпорованої організованої території. Нині там проживає близько 90 тис. осіб. Основою економіки є туризм; зокрема саме тут розташований приватний острів Літл-Сент-Джеймс, також відомий як "острів Епштейна". Мешканці обирають губернатора та місцевий парламент, але не голосують на виборах президента США. Їхній єдиний делегат у Палаті представників може брати участь у дебатах, однак не має права голосу — так само, як представники округу Колумбія, Пуерто-Рико, Гуаму, Північних Маріанських островів та Американського Самоа.Посилання на сам договір📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

22 січня відбулась онлайн конференція з ДПС України на тему «Новації податкового законодавства 2026 - спрощена система оподаткування», за участі фахівців ДПС, аналітичних центрів, бізнес-спільнотиОдне з питань, яке обговорювалось - Аналітика Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО).Кілька днів поспіль було повідомлення від СБУ у Чернігівській області про виявлені факти кришування торгівлі підакцизними товарами без видачі фіскальних чеків та без ліцензій.Аналітика виторгів в розрізі регіонів свідчить, що аналогічні факти мають місце у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській (Буковель - пік сезону), Миколаївській, Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях, де обсяги легальних продаж підакцизної продукції скоротились на 20-25%.Більше року тому, на одній із зустрічей з народними депутатами підприємці зазначили, що на місцях за певну суму можна домовитись з податківцями та нацполіцією про безперешкодну торгівлю підакцизною продукцією без РРО та ліцензій. Можливо час відкрити реєстр ліцензій на роздрібну торгівлю та виторгів через РРО?via Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою