🤔 Як працюють антикорупційні системи в різних країнах? Чому в одних державах прозорість стала нормою, а в інших боротьба з корупцією досі залишається викликом?Ми пропонуємо разом зазирнути у світ міжнародного досвіду та познайомитися з антикорупційними системами різних країн – їх підходами, інструментами, практиками та рішеннями.🇮🇹Сьогодні розглянемо антикорупційну систему ІталіїГоловним антикорупційним органом в Італії є The Italian Anticorruption Authority (ANAC), який є незалежним та складається з п'яти членів, призначених на шестирічний термін без права поновлення.Існують інші органи, які мають компетенції в антикорупційній сфері. Наприклад, Антимонопольне управління (AGCM) та Італійське управління з питань комунікацій (AGCOM), які контролюють дотримання вимог членами національного уряду, а Рахункова палата оцінює адміністративну та фінансову відповідальність за порушення. Судді повинні подавати декларації про майно до Вищої ради судової влади (CSM), тоді як члени парламенту зобов’язані подавати свої декларації до канцелярії голови відповідної палати.Комітет з питань прозорості та контролю фінансових звітів політичних партій та політичних рухів здійснює нагляд за фінансуванням політичних партій та виборчих кампаній.В Італії з 2016 року запроваджена лобістська діяльність. Запроваджені внутрішні правила, які контролюють дану діяльність та визначають суб'єктів, що вважаються лобістами, а також діє публічний реєстр, що підлягає нагляду з боку Колегії квесторів.Які показники Італії в запобіганні та боротьбі корупції?Відповідно до Прогнозу щодо боротьби з корупцією та доброчесності на 2026 рік щодо:🔹 стратегічної основи Італія відповідає 40% критеріїв та 57% – щодо практичного застосування, тоді як середні показники по ОЕСР становлять відповідно 38% та 32%;🔹 лобіювання відповідає 60% критеріїв та 44% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 43% та 38%;🔹 конфлікту інтересів – 100% критеріїв та 22% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 80% та 45%;🔹 політичного фінансування – 80% критеріїв та 0% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 76% та 58%;🔹 доступу до публічної інформації – 78% вимог та 54% на практиці, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 72% та 62%;🔹 судової доброчесності – 74% вимог та 28% вимог щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 66% та 45%;🔹 доброчесності прокуратури – 66% вимог та 42% вимог щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 66% та 52%;🔹 дисциплінарної системи для державних посадовців – 50% вимог та 17% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 66% та 22%.Що для України стане корисним з досвіду Італії?Безумовно Україна могла розширювати та вдосконалювати лобістську діяльність на основі італійського досвіду, оскільки інститут лобіювання для України є новим явищем.Слідкуйте за наступними публікаціями та досліджуйте, як працюють антикорупційні системи в різних країнах 😉