1️⃣ Дослідження демонструють, що соцмережі виступають як елемент суїцидального континууму на кількох рівнях: • підсилення афекту (тривога, безнадія, сором), • нормалізація самопошкодження, • зниження порогу до дії, • формування когнітивної румінації навколо смерті.Особливо це стосується пасивного споживання контенту (скролінг, перегляд коментарів), яке асоціюється з більшою суїцидальною ідеацією, ніж активна взаємодія.2️⃣ Алгоритми соцмереж як «підсилювач суїцидальної фіксації» демонструє поняття когнітивного тунелю у суїцидальній кризі.Клінічний приклад механізму:Підліток шукає контент про самопошкодження →алгоритм фіксує інтерес →стрічка наповнюється схожими темами →відбувається звуження свідомості та емоційна індукція →суїцидальна тема стає домінуючою.3️⃣ Дослідження підтверджує модель, добре відому в суїцидології: • психічно вразливі підлітки частіше занурюються у соцмережі; • алгоритми підхоплюють емоційну вразливість; • контент посилює симптоматику; • ризик суїцидальної ідеації зростає.⚠️ Це ускладнює доведення причинності, але не зменшує клінічної значущості феномену.4️⃣ Гендерний аспект суїцидального ризикуДівчата: • частіше переживають онлайн-булінг і гендерний шейминг; • мають вищий рівень суїцидальної ідеації та самопошкодження; • сильніше реагують на оцінку та відкидання; • більш уразливі до контенту, що формує сором за тіло та ідентичність.Окрему групу ризику становлять підлітки з ЛГБТІК+ спільнот.5️⃣ Сон як медіатор суїцидального ризикуНічне використання соцмереж: • скорочує тривалість сну, • порушує циркадні ритми, • підвищує емоційну лабільність.📌 Хронічна депривація сну є незалежним фактором суїцидального ризику і часто недооцінюється у клінічній оцінці.6️⃣ Практичні маркери для клінічної оцінки, які в роботі з підлітками важливо уточнювати: • які теми домінують у стрічці; • чи шукав(ла) контент про самопошкодження або смерть; • реакцію на коментарі, лайки, ігнорування; • нічну активність у соцмережах; • відчуття «затягування», втрати контролю; • зростання безнадії після перебування онлайн.7️⃣ ВисновокСоцмережі не створюють суїцидальну кризу «з нуля»,але можуть: • прискорювати її розвиток, • посилювати інтенсивність, • знижувати психологічні бар’єри до дії.🎓 Клінічне мислення суїцидолога сьогодні неможливе без аналізу цифрового середовища підлітка.Матеріал підготувала Катерина Мітченко - регіональна тренерка для тренерів з гейткіпінгу, практична психологиня, супервізорка у полімодальному підході, аспірантка КДПУ, членкиня ГО «СП Разом» та «Міжнародна спілка супервізорів»Авторка та спікерка курсу «Основи суїцидології для психологів».Курс «Основи суїцидології для психологів» вже доступний для самостійного вивчення.Старт навчання з групою 20 жовтня 2026 року. 🔗 Деталі за посиланням📩 Звʼязатисяз координаторкою курсуЗ повагою, команда ІПКП «ПЕРСПЕКТИВА»