Criminal Law Upgrade

AI проти «злочинів майбутнього»: китайський досвідРозглядаючи досвід Китаю слід почати з головного застереження: Китай - це авторитарна держава. Впровадження систем штучного інтелекту там відбувається в абсолютно іншій системі правових координат, де пріоритет державної безпеки домінує над правами людини, а поняття приватності (у західному розумінні) фактично відсутнє. Саме через відсутність демократичних запобіжників Китай перетворився на гігантську лабораторію. Тут можна побачити роботу поліцейських технологій без обмежень GDPR. Це дозволяє зрозуміти, на що технічно здатні алгоритми контролю, аби знайти відповідь на складне питання: як побудувати ефективну безпеку, не скотившись у цифровий тоталітаризм?Опрацював свіже дослідження з Asian Journal of Criminology (2026) щодо використання ШІ у протидії злочинності. Автори пропонують концепцію «AI-посиленої регуляторної піраміди». 🔹 Китай реалізував повний спектр AI поліцейської діяльності. Головний фокус - перехід від розслідування «тижнями» до реакції за «мілісекунди». Наприклад, у місті Чжухай (Zhuhai) система K-AFA за пів року автоматично заморозила 12 000 рахунків і попередила транзакції на 400 млн юанів. Час реакції скоротився до секунд. Працює механізм «поліція-банк»: підозріла транзакція блокується алгоритмом миттєво, ще до того, як жертва встигне підтвердити переказ.🔹 Ефект витіснення. Жорсткий цифровий контроль у Китаї призвів до масового переміщення груп кіберзлочинців. Вони релокувалися до «сірих зон» Південно-Східної Азії (М'янма, Камбоджа, Таїланд). Там, де держава слабка (weak state capacity), немає системної протидії на рівні правоохоронців. В результаті регіон став епіцентром транснаціональної кіберзлочинності.🔹 AI безсилий проти бідності. Автори стверджують: навіть найдосконаліший AI - це лише «пластир», якщо ігнорувати соціально-економічні причини. У Китаї величезний прошарок кур'єрів доставки та водіїв не має стабільного доходу. Саме вони стають дропами, продають свої банківські дані або поширюють шахрайські посилання.Чому це важливо для України:1. Не можна ігнорувати ефективність нових інструментів. Якщо алгоритми здатні зупиняти шахрайство за секунди, слід це впроваджувати. Зрозуміло що необхідною є адаптація до демократичних стандартів.2. Слабка держава притягує злочинців. Якщо ми не посилимо цифрову правоохоронну спроможність, Україна ризикує перетворитися на «сіру зону» - відстійник для кіберзлочинних груп, витіснених з Європи чи Азії.3. Бідність формує ресурсну базу для угруповань кіберзлочинців.📕 Sun, J., Gu, S. & Su, R. AI-Empowered Responsive Regulation for Preventing Future Crimes: An Empirical Inquiry into the Regulatory Pyramid to Combat Future Crimes in China and Southeast Asia. Asian Journal of Criminology 21, 8 (2026). https://doi.org/10.1007/s11417-025-09477-x

​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за листопад 2025 року У сфері кримінального права акцентовано, що:– звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам. Оскільки безпосереднім об'єктом хуліганства (ст. 296 КК України) є громадський порядок, а завдана конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт, застосування ст. 46 КК України до осіб, які вчинили хуліганство, є передчасним; – для притягнення громадянина України до кримінальної відповідальності за впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти (ч. 3 ст. 111-1 КК України) визначальним є фактичне виконання особою функцій керівника школи, усвідомлення своїх дій та сприйняття її як керівника іншими особами. У сфері кримінального процесуального права зазначено, що: – особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, має право виступати в судових дебатах та звертатися до суду з останнім словом; – у ст. 217 КПК України не встановлено обов’язку перед закриттям провадження щодо одного з епізодів урамках одного й того ж кримінального провадження попередньо здійснювати його виділення в окреме провадження. Також не заборонено змінювати відомості про правову кваліфікацію дій особи в ЄРДР без закриття провадження за вже існуючою кваліфікацією.

​​🔷 Школа професійного розвитку викладачів кримінального права “Кримінальне законодавство України: сучасні виклики та перспективи розвитку”.🔷 Розпочато відбір учасників(ць) Школи професійного розвитку викладачів кримінального права “Кримінальне законодавство України: сучасні виклики та перспективи розвитку”. Сучасні трансформації національного законодавства, які торкаються розробки нового Кримінального кодексу України, задають нові вектори розвитку кримінального законодавства. Такі зміни безпосередньо торкаються як науки, так й практики кримінального права, що вимагає вдосконалення методики його викладання майбутнім правникам.🔷 З метою підтримки професійного розвитку викладачів кримінального права закладів вищої освіти, Програма підтримки ОБСЄ для України у співпраці з Верховним Судом та у партнерстві з Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого та організаційної підтримки кафедри кримінального права оголошує відбір учасників(ць) Школи професійного розвитку викладачів кримінального права “Кримінальне законодавство України: сучасні виклики та перспективи розвитку”, яка відбудеться 8-10 лютого 2026 року в м. Києві.🔷 У роботі Школи візьмуть участь судді Верховного Суду, провідні науковці, досвідчені викладачі та члени робочої групи з розроблення нового Кримінального кодексу. Вони представлять актуальні концепції кримінального права, поділяться інноваційними підходами до викладання в умовах воєнного часу та практичними порадами як покращити методику викладення кримінального права з погляду на сучасні виклики та перспективи розвитку.🔷 Для участі в конкурсному відборі учасників та учасниць потрібно заповнити аплікаційну форму через Google Form до 8 січня 2026 року, 23:59 за київським часом.🔷 Повна інформація про Школу — за посиланнямЕлектронна скринька для запитань організаторам: [email protected]🔷 Захід є частиною проєкту, що реалізується Програмою підтримки ОБСЄ для України за фінансової підтримки держав-учасниць та партнерів Організації.

​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за жовтень 2025 року, в якому відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права У сфері кримінального права акцентовано, що:– законодавство України не передбачає можливості відмови від виконання обов’язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яка ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні ст. 336 КК України. Призов на військову службу під час мобілізації не скасовує права на сумлінну відмову від носіння та/або використання зброї; – акт приймання виконаних будівельних робіт є офіційним документом і предметом службового підроблення (ст. 366 КК України). У сфері кримінального процесуального права вказано, що: – прокурор повинен протягом визначеного законодавцем строку з дня внесення ним відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. Невчинення цього обов’язку протягом визначеного законодавцем строку не звільняє прокурора від необхідності його виконання. Суд оцінює докази на предмет їх допустимості у разі здійснення прокурором слідчих (розшукових) дій поза межами строку, визначеного ч. 7 ст. 214 КПК України, враховуючи обсяг і характер вчинених прокурором дій, прийнятих ним рішень, тривалість такого порушення тощо. Порушення строку передачі матеріалів досудового розслідування відповідному органу поза межами строку, визначеного ч. 7 ст. 214 КПК України, не тягне автоматичного визнання зібраних прокурором доказів недопустимими;   – оголошення розшуку підозрюваного має передумови, дотримання яких є обов’язковим для слідчого чи прокурора, які повинні не лише формально здійснити виклик підозрюваного, але й дотриматися правил, регламентованих ст. 135 КПК України, про належність такого виклику. Після надання оцінки усім відомостям щодо місцезнаходження підозрюваного слідчий чи прокурор вправі прийняти рішення про оголошення розшуку підозрюваного.