Source
Чи знаєте ви? | ЧЗВ | Цей_день_в_історії@chyznaetevyЦього дня, 15 жовтня 1959 року — у Мюнхе...
209 Views/Reach
2026-10-15 09:04
Message №48152
#Цей_день_в_історії@chyznaetevy
Цього дня, 15 жовтня 1959 року — у Мюнхені совєтський агент КҐБ Богдан Сташинський убив Провідника ОУН(б) — Степана Бандеру.
По обіді сусіди почули приглушений крик на сходах будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstraße). На підлозі лежав чоловік, облитий кров'ю — письменник «Степан Попель». Насправді це був Степан Бандера, який жив під чужим прізвищем, рятуючись від совєтських агентів.
Спершу припускали серцевий напад. Але медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степанові Бандері струменем розчину ціанистого калію. Через два роки, 12 серпня 1961 року, за три години до початку будівництва Берлінського муру, Сташинський разом із дружиною утік до Західного Берліна і здався місцевій поліції. У поліції і пізніше американським розвідникам він зізнався у вбивстві Лева Ребета (1957) та Степана Бандери (1959). Обох було вбито спеціальним пістолетом, що вистрілював отруйні пари. 17 листопада 1961 року, німецькі судові органи проголосили, що вбивцею Степана Бандери є Богдан Сташинський з наказу Шелєпіна та Хрущова.
Після детального слідства проти вбивці відбувся так званий «процес Сташинського» з 8 по 15 жовтня 1962 року. 16 жовтня 1962 року Федеральний суд Карлсруе засудив Сташинського лише до 8 років тюрми, оскільки винним у злочині вважався СССР, а Сташинський — лише виконавцем злочинних наказів. Присутній на суді Ярослав Стецько у своїх свідченнях звинуватив у цих вбивствах особисто Нікіту Хрущова і закликав передати справу до міжнародного трибуналу.
В інтерв'ю російській газеті «Комсомольская правда», опублікованому в номері за 6 грудня 2005 року, колишній голова КҐБ СССР Владімір Крючков визнав що «убийство Степана Бандеры было одним из последних устранений КГБ насильственными методами нежелательных элементов».
20 жовтня 1959 року Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі.
Цього дня, 15 жовтня 1959 року — у Мюнхені совєтський агент КҐБ Богдан Сташинський убив Провідника ОУН(б) — Степана Бандеру.
По обіді сусіди почули приглушений крик на сходах будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstraße). На підлозі лежав чоловік, облитий кров'ю — письменник «Степан Попель». Насправді це був Степан Бандера, який жив під чужим прізвищем, рятуючись від совєтських агентів.
Спершу припускали серцевий напад. Але медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степанові Бандері струменем розчину ціанистого калію. Через два роки, 12 серпня 1961 року, за три години до початку будівництва Берлінського муру, Сташинський разом із дружиною утік до Західного Берліна і здався місцевій поліції. У поліції і пізніше американським розвідникам він зізнався у вбивстві Лева Ребета (1957) та Степана Бандери (1959). Обох було вбито спеціальним пістолетом, що вистрілював отруйні пари. 17 листопада 1961 року, німецькі судові органи проголосили, що вбивцею Степана Бандери є Богдан Сташинський з наказу Шелєпіна та Хрущова.
Після детального слідства проти вбивці відбувся так званий «процес Сташинського» з 8 по 15 жовтня 1962 року. 16 жовтня 1962 року Федеральний суд Карлсруе засудив Сташинського лише до 8 років тюрми, оскільки винним у злочині вважався СССР, а Сташинський — лише виконавцем злочинних наказів. Присутній на суді Ярослав Стецько у своїх свідченнях звинуватив у цих вбивствах особисто Нікіту Хрущова і закликав передати справу до міжнародного трибуналу.
В інтерв'ю російській газеті «Комсомольская правда», опублікованому в номері за 6 грудня 2005 року, колишній голова КҐБ СССР Владімір Крючков визнав що «убийство Степана Бандеры было одним из последних устранений КГБ насильственными методами нежелательных элементов».
20 жовтня 1959 року Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі.