#Цей_день_в_історії@chyznaetevy

116 років з Дня народження Миколи Арсенича-Березовського!

Цього дня, 27 вересня 1910 року — в селі Нижній Березів (нині Косівський район Івано-Франківської області) народився Микола Арсенич-Березовський — 2-й голова і фактичний творець військової контррозвідки ОУН — СБ ОУН, один із дев'яти генералів УПА і єдиний генерал безпеки УПА. Член Пласту, УВО, ОУН, Борець за незалежність України у ХХ сторіччі, а також Лицар Золотого Хреста За­слуги.

Микола Арсенич-Березовський походив зі шляхетської, але бідної родини герба Сас. Мав чотирьох братів (усі згодом переслідувалися органами НКВД СССР). У школі проявив себе як здібний учень, зарахований у Стрийську гімназію, яку закінчив у 1929 році. У шкільному віці цікавився національно-визвольним рухом: спочатку став членом Стрийського Пласту, згодом вступив до УВО, а з 1929 року — у новостворену ОУН.

В 1936 році за участь у студентських виступах потрапляє до в'язниці. У 1937–1938 роках — лідер українських політв'язнів у тюрмі «Бригідки». У 1939 році — учасник Конгресу українського студентства. Після розколу ОУН приєднався до фракції Степана Бандери. У 1939 році навчався на спеціальних курсах військової розвідки під Краковом, які організувала ОУН спільно з німецьким Абвером. Згодом сам викладав на Краківських курсах. У лютому 1940-го очолює військову розвідку Проводу ОУНР.

З березня 1941-го очолює Службу Безпеки революційної ОУН. Саме під керівництвом Миколи Арсенича, який був другим шефом СБ, починає створюватися та розбудовуватися ефективна мережа територіальних органів СБ. Новостворені відділення СБ були незалежними від місцевих керівників ОУН, підпорядковувалися тільки по службовій вертикалі. Починаючи з кінця 1943-го — початку 1944-го років підрозділи СБ починають частково підпорядковуватися місцевому проводу ОУН та УПА. З ініціативи генерала Арсенича відбувається розробка та удосконалення форм, методів розвідувальної та контррозвідувальної діяльності.

Саме Арсеничу належить заслуга створення Служби Безпеки, яка на рівних могла боротися з двома найпотужнішими спецслужбами того часу Гестапо та НКВД.

Мав репутацію одного з найкращих конспіраторів ОУН. У 1944 році разом з іншими провідниками ОУН(б) провів переговори з представниками Райху про спільну боротьбу проти СССР. Був одним із ідеологів нової збройної тактики ОУН після закінчення Другої світової війни.

23 січня 1947 року в районі села Жуків Бережанського району, Тернопільської області, будучи оточеним диверсантами НКВД СССР, застрелив дружину Ганну Гуньку та себе.