Source
Чотири сторони | Та, зрештою, російське вторгнення в Україну поставило цьому крапку. Те...
5 380 Views/Reach
2024-01-18 16:12
Message №66
Та, зрештою, російське вторгнення в Україну поставило цьому крапку. Тепер уже неможливо знайти жодного признаку того, що Росія збирається грати за правилами. Тай про це уже прямо заявл’яє Путін, який остаточно зняв усі маски. Війна – це уже не «специальная военная операция», «завоевания» - це уже не «освобождения». Ось чому Путін ніколи не прийме українську формулу миру. Вона базується на принципах ООН – тобто її існування можливе виключно у чинній системі ліберального світового порядку, який, мабуть, не переживе результатів цієї війни, якими б вони не були.З цієї ж причини, переговори апріорі не здатні принести жодних результатів, оскільки це буде всього лише спроба затягнути Росію назад у рамки Ліберального світового порядку, як це було після розпаду СРСР. Принципи й переконання, з яких будуть випливати українські (а разом з ними й всього Заходу) очікування щодо умов потенційного миру, не перетинатимуться з російськими. Українська й російська зовнішня політика перебувають у двох абсолютно різних системах координат.То що ж тоді робити? Яка альтернатива тому світовому порядку, який є зараз? Відповім коротко - не знаю. Неможливо спрогнозувати, як виглядатиме прийдешній світоустрій. Що можна сказати точно, так це те, що цей новий світоустрій таки прийде. Хочемо ми цього чи ні, оскільки окрім Росії є інша сила, що в цьому зацікавлена. Не важко здогадатися, що я говорю про Китай. Чи означає це, що велика війна невідворотна? Мабуть ні. Тимчасовою альтернативою сьогоднішнього світового порядку може стати стара добра система балансу сил. Вона працювала у 19 столітті, працювала під час Холодної війни, та цілком ймовірно – спрацює й зараз. Як її підлаштувати під сучасні реалії – питання до політичних лідерів і науковців.У короткому висновку скажу – Захід на чолі з США помилився. Універсальний світоустрій, побудований на правилах – це гарний міф, яким закривали очі західні політичні лідери у відчайдушному намаганні не помічати сувору реальність. На жаль, помилка ця дорого коштувала, та може коштувати ще дорожче, якщо з цього не винести жодних уроків.