В театрі оголене тіло це про чесність та відвертість. Це найінтимніший контакт з глядачем. На сцені неможливо використати Фотошоп і щось підправити. Мене часто питають, чому я працюю багато з чоловічою оголеністю на сцені. Бо, як мені здається, кожна з тем, де я це використовую, потребує додати до себе більше чоловічої вразливості. В вересні ми показуємо дві роботи, де тілесність - на першому плані. «Хто любов та мужність поєднав» (прем’єра в Театрі Драматургів ), за книгою Аліни Сарнацької , яка побудована на інтервʼю з ЛГБТ військовими, та «Метод 46» (вистава існує вже 1,5 роки в Дикому Театрі ), за пʼєсою Катерини Пенькової «Бути Майстром», яка присвячена насиллю в культурних ВИШах. Хто не був, обов’язково приходьте! Квитки нижче, за посиланнями. На фото - робили тест зйомку з Артемом Гвоздковим для майбутніх акторських афіш для «Хто любов…», вирішив одну викласти, в 50 років, без фотошопа, з розтяжками, боками і тп) Щоб вже по-чесному, як в театрі.wild-t.com.ua/afisha/metod-46/?fbclid=PAdGRleATCL_ZwZG9mAmV4dG4DYWVtATEAc3J0YwZhcHBfaWQPMTI0MDI0NTc0Mjg3NDE0AAGnHR7lInj3I2ZsoDUL5hYMKwjfTtuVWKaksSvm82az2jnpopPLaY8YhyZXKmA_aem_E0AeIOd7-XTw32kjOSznKAkyiv.karabas.com/hall/teatr-dramaturgiv/?utm_source=ig&utm_medium=social&utm_content=link_in_bio