«ДІМ», режисер Андрій Жолдак, продюсер Олег Кохан. Так, от це ситуація, коли всі колеги вже написали «ганьба», а тобі сподобалось!) Можливо, тому, що сприймав цю історію, як 100%ву фантасмагорію, яка нічого не має спільного з дійсністю. Особливо, з дійсністю нашої війни. Позитивні моменти: перші дві години першої дії, динаміка другої дії. Негативні моменти: купа сцен в другій дії, з того часу (десь за півгодини до кінця першої дії), коли почали про війну. Як режисер, якій працює з ветеранами, дуже тригернули сцени з очікуванням/поверненням чоловіків/солдатів з фронту. Мелодраматичний фінал з вагітними… ну взагалі не з нашої ментальності. Забагато «заливу» музичними хітами, в якійсь момент втрачаєш відчуття жанру, це мюзікл…? Дуже круті моменти: сцена з дзеркалами та механізмами в другій дії. І, звісно, саме круте в виставі…. АКТОРИ/КИ!!! Остап Шаламага - пишаюсь, що працюю з тобою, Дмитро Коник - пишаюсь знайомством! Інших чудових хлопців та дівчат не знаю особисто, але вже зацікавили на 100%!P.S. Так нашу війну всі європейці саме так і бачать, на жаль. І ніякі наші cancelled тут не спрацюють. Спрацює тільки наши вистави, про нашу війну з нашої точки зору там, за кордоном. Але щось я їх мало бачу((