18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та політичних репресій в Україні.У 1944 році за наказом Сталіна близько 200 тисяч кримських татар — переважно жінок, дітей і літніх людей — силоміць депортували з рідного Криму до віддалених куточків СРСР. Їх звинуватили у зраді, позбавили дому, грабували, катували. Майже половина загинула в дорозі чи на засланні.Репресії тривали далі — радянська влада знищувала культуру, мову, пам’ять народу. У переписах понад 40 років навіть не згадували назву “кримські татари”. Перейменовували міста, стирали історію.Цього ж дня ми вшановуємо жертв політичних репресій — мільйони українців, які стали жертвами тоталітарного режиму. Інтелігенція, священники, військові, селяни, письменники, науковці — ті, хто любив свою мову, землю, культуру. Їх арештовували, катували, розстрілювали, засилали до таборів. Лише в 30-х роках ХХ століття було знищено ціле покоління українських мислителів — явище, яке отримало назву “Розстріляне Відродження”.Сьогодні ми знову бачимо, як репресивна машина намагається зламати незламних. Історія повторюється: з початку окупації Криму у 2014 році — обшуки, арешти, катування, зникнення кримських татар. Політичні переслідування, утиски свободи слова, порушення прав — це реальність, у якій продовжує боротися наш народ.Ми схиляємо голови перед усіма, хто постраждав і загинув. Ми пам’ятаємо тих, хто не зламався, хто зберіг гідність і любов до Батьківщини.Пам’ятаємо. Не пробачимо. Боремось.