Telegram statistics channel - @centuria_rivne

Привітання причетних з прийдешнім 2026 роком — вперед до нових викликів і звершень!Центурія вступає у 2026 рік, продовжуючи довготривалу боротьбу за Велику Україну, як і всі попередні роки своєї історії. Ми стали свідками численних викликів і випробувань, які загартували Рух і зробили нас міцнішими.Останні роки показали, що кожен день — це боротьба зі слабкістю, страхом і сумнівами. Кожен виклик робив Nас сильнішими, загартовував і навчав бути витривалими. 2026 рік не питатиме, чи ми втомлені — він вимагатиме від Nас максимуму.2025 рік став часом прагнення юнаків до звитяги та героїчної самопожертви. Ми втратили найкращих серед нас, чиї імена поповнили ряди Пантеону загиблих легіонерів Центурії. Їхня жертва зобов’язує Nас іти далі та продовжувати справу, за яку вони стояли до кінця.Наступний рік принесе ще жорсткіші випробування, але Центурія вже загартована боротьбою й щодня нарощує свою силу. Ми не зупинимося і продовжимо бій, якою б не була ціна.2026-й випробує Nас — а ми випробуємо його.Бо ми не маємо права зупинятися.Не маємо права поступатися.І не маємо права забувати, навіщо ми тут.Тому що Nаш обов’язок — жити.Ми будемо боротися, щоб не підвести тих, хто віддав усе. З прийдешнім 2026 роком —очільник Центурії, друг «Чорний»,у привітанні всіх причетних.CENTURIA | Facebook | YouTube | Instagram | TikTok | Сайт

Підготовка, що рятує життя: Центурія пройшла курс CLS TCCCІнструктори навчального центру тактичної медицини ІІІ ОШБр провели інтенсивний курс рівня CLS TCCC для ЦентуріїУчасники з різних куточків країни пройшли практичну підготовку, опанувавши ключові навички домедичної допомоги в умовах бойових дій. Програма охопила повний цикл рятівних дій: від стабілізації пораненого під вогнем і роботи за алгоритмами в укритті — до правильної організації евакуації.Отримані навички, дисципліна та відпрацювання сценаріїв підвищують ефективність у кризові моменти, коли швидкість і злагодженість рятують життя.Тактична медицина сьогодні є такою ж важливою, як і навички поводження зі зброєю — як для військових, так і для підготовлених добровольців у тилових містах. Тому ми системно поширюємо знання, що допомагають зберігати життя та посилювати оборону країни.Ми продовжуємо формувати провідників Nації. Якщо ти хочеш зростати та брати участь у важливій справі, долучайся до тих, хто творить зміни — включайся в Центурії!Ставай фахівцем з такмеду — включайся в Центурії!Центурія в інших соціальних мережах:▫️Facebook▫️YouTube▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт

ЦЕНТУРІЯ ВІТАЄ ПРИЧЕТНИХ З ДНЕМ ЗСУ6 грудня — День Збройних Сил України. Сьогодні вже не виникає сумнівів, що сильна держава починається із сильної армії. Nаші Збройні Сили є справжньою Nаціональною гордістю й гарантують стабільність та суверенітет України.Більшість добровольців які одразу вирушили на фронт ще з 2014 року — це люди Nаціоналістичних переконань, які мали в собі з самого початку стержень сталевого духу. Ви — сталевий щит України. Ви — це фундамент Nашого майбутнього.Кожен етап нашої історії залишав своїх героїв, які зі зброєю в руках виборювали право України на свободу. Українське військо — це спадкоємці слави княжих дружин, козацьких полків, Січових стрільців і повстанських загонів. Сьогодні ЗСУ — це продовження цієї традиції. Це ті, хто є нащадками древньої звитяги, й стоять на передовій, вписуючи нові сторінки в книгу Nашої боротьби.Кожне врятоване життя, кожен деокупований сантиметр рідної землі — це лише ваша заслуга. Якби не ви, Україна як самостійна, незалежна держава, давно була б стерта з лиця землі. Безмежно дякуємо кожному з вас, за щоденні титанічні зусилля, які ви докладаєте у боротьбі за безхмарне майбутнє України!  Вічна пам’ять воїнам, які поклали своє життя у боротьбі за Nезалежність!6 грудня символічно збігається з днем початку Першого Зимового Походу армії УNР тилами російських комуністів і Збройних Сил півдня Росії (денікінців). Як тоді, так і зараз Nаш Nарод знаходиться у стані перманентної війни із зовнішніми ворогами.Тоді соціалістично-демократичні експерименти політиків УNР призвели до того, що єдиним шляхом продовження боротьби став партизанський рейд. Головний отаман Симон Петлюра виїхав у Варшаву, а генерал Михайло Омелянович Павленко повів своїх бійців, здавалося б, в останній похід. Маршрут пролягав територіями нинішніх Житомирської, Київської, Черкаської, Кропивницької, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей.  За оцінками воєнних істориків перший Зимовий похід Армії УNР є найгероїчнішою сторінкою воєнного мистецтва періоду Української революції [1917—1921 рр.], під час якого українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби з численними ворогами. Досягнута головна мета — збережена армія УНР.  Діяли вони партизанськими зʼєднаннями у ворожому запіллі — без підтримки влади, союзників і т.д. Лише з підтримкою місцевого населення та проукраїнських отаманів. «Здивування росіян, що мостилися міцно засісти в повітах та губерніях на посадах різних губернаторів, ісправників, приставів тощо, можна порівняти хіба з тим, якби в наші часи, як уже мало хто вірить в чуда, з’явився б з-під землі мертвець і почав порядкувати в хаті. Та ще й як панувати! На своєму шляху Українська Армія буквально змітала все, що нагадувало російське панування», — писав про похід один з його учасників, генерал-хорунжий Армії УNР Юрко Тютюнник.Під проводом генерала Михайла Омеляновича-Павленка українське військо успішно прорвались в тил червоної армії, подолали тисяч на тисячі кілометрів й провели понад 50 успішних боїв.Похід тривав рівно п’ять місяців — з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 року — і став однією з найбільш героїчних і успішних бойових операцій часів Української революції 1917-1921 років. Цей похід був можливим лише завдяки вмотивованому українському воїнству. Успішним не завдяки, а всупереч невдалому керівництву Петлюри і його оточення.3/10. Пам'ятай про великі дні Nаших Визвольних змагань.Велика Україна починається з тебе — включайся в Центурії!Центурія в інших соціальних мережах:▫️Facebook▫️YouTube▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт

ЛГБТ-ПСИХІЧНИЙ РОЗЛАД — НЕ НОРМАОдразу після річниці пам'яті жертв Голодоморів засоби масової інформації розповіли усій країні, що 2 дорослі особи на Майдані Nезалежності провели перфоманс ЛГБТ-заручин. Учасниками цього дегенеративного перфомансу виступили такий собі співак Меловін (одесит Костянтин Бочаров), який до свого камінг-ауту провально представив Україну на Євробаченні в 2019 році, та військовослужбовець Петро Злотя, який напоказ прийшов у військовій формі, а до того відкрив цілий збір на лікування та реабілітацію (!) після звичайної бійки з інструктором на Десні (який до того ж нещодавно повернувся з полону рф).Меловін теж міг би прийти у військовій формі, якби витримав всі важкості служби в Академічному ансамблі пісні і танцю ДПСУ, на службу до якого він ненадовго вступив в липні 2025 р.В червні 2024 р. активісти Центурії виходили в Києві на акцію протесту проти публічної популяризації одностатевих сексуальних відхилень, як норм. Одним з гасел тоді було: «ЛГБТ — психічний розлад, а не орієнтація». Наша позиція не є наслідком «упереджень», а тільки ствердження правди життя. Згаданий вище лгбт-співак Костянтин Бочаров не так давно, у вересні 2025 року, лежав у психіатричній лікарні, детально розповідаючи про це всім прихильникам. Ось що про свої проблеми з головою тоді писав в мережі Instagram співак:«Актуальний стан: стійка і важко контрольована тривога; знижений фон настрою; скарги на немотивоване занепокоєння, відчуття внутрішньої напруги з неможливістю розслабитися; постійне почуття небезпеки; поверхневий сон із частими пробудженнями та жахливими сновидіннями. Виражені важкий тривожний та важкий депресивний епізоди за клінічними шкалами тривоги (Hamilton Anxiety Rating Scale) і депресії (Hamilton Rating Scale of Depression) Гамільтона; клінічні прояви тривоги та депресії за Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS); високі рівні ситуативної та особистісної тривоги за State-Trait Anxiety Inventory (STAI) — школою Спілберга-Ханіна. Висновок спеціаліста (попередній діагноз): генералізований тривожний розлад, важкий депресивний епізод», — поділився 12.09.2025 Меловін. Того ж дня він написав ще один допис, в якому уточнив свій стан:«Нажаль обстеження показали погіршення. Сьогодні я знову, як і багато років тому, повертаюся до антидепресантів».Отже, якими б мали бути заголовки ЗМІ, якби були незааганжованими лівацькою повісткою:«28-річний співак Меловін, який раніше мав проблеми з психічним здоров'ям і сидів на антидепресантах, не витримав 2 місяців служби в Ансамблі ДПСУ і знову потрапив у психлікарню. Після виходу з психлікарні він заручився зі своїм партнером».Натомість в ЗМІ ми побачили транслювання лгбт-збоченого уявлення про заручини та цитування маніпуляційного допису від Меловіна: «На Майдані, де Україна виборювала свободу, я обрав свою».Так на 11 році війни з кремлівською ордою майже всі ЗМІ синхронно підсвічують лгбт-перфоманс в місці, де відбуваються прощання з Героями України, що стали в оборону своїх нормальних родин і Батьківщини. На Майдані, де лилася кров українців за збереження свого права на життя, Меловін з своїм партнером нам пропонують смерть. Адже Природу не обдуриш і ми чудово розуміємо, що жодного продовження Роду від «союзу» двох чоловіків ніколи не було і не буде. Відповідно публічна пропаганда нормалізації лгбт-партнерств є нічим іншим, як пропагандою смерті в чистому вигляді — адже там, де не з'являється нове життя — там рано чи пізно запанує смерть. Відсутність життя дорівнює смерті.51 стаття Конституції України є однозначна: «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою». Це державницька позиція. Всі хто проти — відкриті вороги Держави і Nації.Центурія в інших соціальних мережах:▫️Facebook▫️YouTube▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт

NIL INULTUM REMANEBIT — НІЩО НЕ ЗАЛИШИТЬСЯ БЕЗКАРНИМСьогодні — день пам'яті жертв Голодоморів. Цього року ми учетверте вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної війни росії проти України. Штучний голод в Україні — найбільший злочин ХХ століття. Впродовж 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років було забрано мільйони життів українців.Найбільший Голодомор 1932-1933 рр. став одним із засобів знищити українське збройне підпілля. Тоді з 1929 до 1932 року відбулося понад 4 тис. збройних повстань проти кривавої червоної влади в Україні. За цей невеликий час український чорнозем став суцільною могилою. Мільйони дітей не сіли за шкільні парти. Мільйони сімей не продовжили свій рід через голодну смерть. Голодомор — це приблизно 17 смертей щохвилини, тисяча — щогодини. Діти, які не дожили до весни. Матері, що обирали, кого годувати. Цілі села, що стали могилами.Комуністичний кривавий режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям. Тогочасні інтелектуали та відомі особистості такі, як Жан-Поль Сартр, Андре Жід, Луї Арагон, Ернест Хемінгуей та інші проігнорували це.У тому ж році лише деякі країни визнали Голодомор та засудили дії більшовиків. Італія, Німеччина та Ірландія — 3 країни, які проголосували 29 вересня 1933 року на засіданні Ліги Націй за надання продовольчої допомоги Україні. Президентом Ліги Nацій тоді був норвежець Юган Людвіг Мюнеквіль. Він 4 рази закликав представників 14 країн, які входили до Ліги Nацій до розгляду питання про штучний голод, влаштований СРСР на території України. Але окрім вищезгаданих країн, це питання нікого не цікавило. Все дарма. Практично століття потому методика кремля не змінилась, лише виконання перейшло до рук держави-спадкоємиці. Нехтуючи не лише конвенційними положеннями, а й звичайною людяністю, ворог продовжує завдавати ударів по мирному населенню, розстрілювати беззбройних військових, катувати та морити голодом військовополонених. Попри все, кожна подія має сприйматися в першу чергу як урок. Не засвоївши урок Голодоморів, українці вкотре борються за своє існування. Сьогоднішні події — також урок, і українці його або засвоять, стануть сильнішими та оберуть власний шлях, або не засвоять і зникнуть.Це не просто день, коли ми згадуємо жертв комуністичного терору, в результаті якого було вбито мільйони українців. Ця дата нам нагадує, що буває коли людина не протистоїть злу, яке ховається за гаслами колективного блага. Одна думка про Голодомор у нас викликає люту ненависть до комунізму та усіх лівацьких ідей.Памʼятаймо, що штучний голод на наших родючих землях став можливий тому, що українці під час Української революції не змогли вистояти у збройній боротьбі проти більшовиків. Геноцид можна зупинити лише силою, тож Nаш єдиний шлях — продовжувати боротьбу далі. Якщо не протистояти їм зараз — в майбутньому можемо повторити долю Nаших предків. Сьогодні, пам’ятаючи жертв минулого, ми повинні усвідомлювати ціну, яку можемо заплатити, якщо послабимо спротив.Тоді було вбито і не народжено мільйони українців, поховано і правду про ці нелюдські злочини за спотвореною історією. Ми ніколи не забудемо хто Nаш ворог і на що він здатен.Пам'ятаємо — помстимося.Центурія в інших соціальних мережах:▫️Facebook▫️YouTube▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт

Дмитро-Роман Клячківський — постать чиє ім’я гідне Nаціонального Пантеону. Без нього історія Української повстанської армії була б іншою — адже саме завдяки йому постала її північна частина, що стала важливою силою визвольного руху.4 листопада 1911 року, 113 років тому, у Збаражі народився Дмитро-Роман Клячківський (псевдо Клим Савур) — один із засновників УПА, розробник її стратегії та тактики. З юних літ Клячківський проявляв активну громадську позицію. Він був членом спортивного товариства «Сокіл» у Збаражі, закінчив Станиславівську гімназію, в 1930-х роках став учасником Організації Українських Nаціоналістів (ОУN). У 1940 році обіймав посаду обласного провідника «Юнацтва» ОУN на Станіславщині.У вересні 1940 року радянська влада засудила його до страти у «Процесі 59-ти», однак на початку липня 1941 року Клячківський здійснив втечу з Бердичівської в’язниці. Після він продовжив підпільну боротьбу, став провідником ОУN у Львові, а згодом — крайовим провідником ОУN Північно-Західних Українських Земель. У 1943 році саме він очолив створення УПА на Волині та став командиром УПА-Північ.Завдяки рішучості та таланту командувача Дмитра Клячківського, повстанці зуміли силою зброї звільнити значну частину Волині від окупантів. На цих землях постала Колківська повстанська республіка — осередок Nаціональної свободи, де панував український порядок і діяла власна адміністрація за Nаціократичним зразком. У вирі війни на три фронти Клячківський проявив себе як мужній, вольовий і мудрий командир. За спогадами побратимів, він завжди був поруч із бійцями УПА, особисто ставав до бою з ворогом. В кінці серпня 1943 наступником Клячківського став Роман Шухевич, очоливши УПА. Дмитро-Роман Клячківський загинув 12 лютого 1945 року в нерівному бою з підрозділами НКВД між селами Оржів і Суськ на Рівненщині. Він до останнього залишився вірним присязі та ідеї вільної України.#Ідеологія_ЦентуріїЦентурія в інших соціальних мережах:▫️Facebook▫️YouTube▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт

3/10. ПАМ'ЯТАЙ ПРО ВЕЛИКІ ДНІ NАШИХ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ.Сьогодні 1 листопада. Приготуйтеся прочитати вражаючу історію про те, як Західна Україна заявила про намір увійти у Nаціонально-визвольну боротьбу, стерши багаторічний кордон на Nаших землях.Передумови:Рішенням імператорів Німеччини та Австро-Угорщини 5 листопада 1916 року в межах колишньої російської території Царства Польського було створено державу Регентське Королівство Польща. За рік сформовано власні державні інституції, включаючи парламент, місцеві органи влади й армію. У другій половині вересня 1918-го у Львові було створено Центральний Військовий Комітет (ЦВК), до якого увійшли військові Австро-Угорської армії. Комітет проводив свої засідання кожного тижня і щоразу в іншому місці. Спочатку ЦВК не мав свого визначеного голову і лише 20 жовтня на зборах у місті Вижниця (Чернівецька область) на цю посаду обрали сотника Легіону УСС Дмитра Вітовського. Оцінюючи можливу війну з Польщею після проголошення Української держави, старшини були переконані, що до цього не дійде, хіба що, можливо, прийдеться мати справу з польською партизанкою у Галичині.7 жовтня 1918 року, коли капітуляція Австро-Угорщини й Німеччини у Першій Світовій війні стала справою часу, Королівство Польське проголосило незалежність.16 жовтня 1918 року, цісар Карл I в надії зберегти державність оприлюднив маніфест. Згідно з ним Австрія проголошувалася федеративною державою, а її народи отримували право на державність.18 жовтня 1918 року у Львові відбулися збори українських політичних діячів, на яких було створено Українську Nаціональну Раду — політичний орган, що мав на меті підготовку до проголошення української державності. До складу ради увійшли представники різних українських політичних партій та суспільних організацій.19 жовтня Українська Nаціональна Рада проголосила створення Української держави. До неї входили всі українські етнічні території Галичини, Буковини й Закарпаття.Проте наступного дня намісник Королівства Галичини та Володимирії генерал Карл Георг фон Гуйн відповів відмовою. 23 жовтня Євгену Петрушевичу її підтвердив прем’єр-міністр Австро-Угорщини, повідомивши про плани передати Галичину Польському королівству. Заручившись підтримкою США та Антанти, у Парижі було створено Польський Nаціональний Комітет. 28 жовтня у Кракові сформували Польську Ліквідаційну Комісію, яка мала на меті провести збройний виступ у Львові в ніч з 2 на 3 листопада для встановлення польської влади. Для цього 28 жовтня у Кракові була сформована відповідна комісія.День X:Щоб запобігти переходу під владу Польщі, 1 листопада 1918 року о 4-й годині ранку за ініціативою члена УНРади Костянтина Левицького та сотника Дмитра Вітовського було створено 15-й тернопільський, 19-й львівський, 41-й чернівецький полки, 30-й, 50-й та 90-й курені.А як далі українські повстанці відстоювали Nаш Львів — дізнавайся у Nашому матеріалі!Центурія в інших соціальних мережах:▫️Facebook▫️YouTube▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт

14 жовтня: спадщина боротьби та сила поколіньДля українців цей день — не просто дата в календарі, а символ боротьби й незламності для військової ідентичності Naшої Nації. Це Свято козацтва, День створення Української повстанської армії, День Третьої штурмової бригади та День захисника України.З нагоди цього дня Центурія організувала захід для молоді організації, де відбулися змагання з пауерліфтингу й ММА. Учасники показали себе дуже гідно — продемонструвавши силу, витримку та мужність, з честю змагавшись у всіх дисциплінах.Зарниця 70 на 70 додала неймовірний драйв — десятки бійців зійшлися у динамічному протистоянні, де важливими були не лише сила й швидкість, а й вміння діяти разом. У пилу, криках і запалі боротьби кожен рух мав значення, кожна секунда вирішувала результат.Завершенням святкування стала вогняна містерія і урочисте вручення нагород переможцям, що зробило цей день ще більш памʼятним та незабутнім для всіх учасників.Ця дата нагадує нам про Nашу ідентичність, про Nаших предків та їхні традиції. Вона показує, за що ми боремося сьогодні, продовжуючи багатовікову спадщину. Цей день об’єднує Nас сьогодні і залишатиметься силою єдності у майбутньому.Велика Україна починається з тебе — включайся в Центурії!Центурія в інших соціальних мережах:▫️Facebook▫️YouTube▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт

П’ять років боротьби, розвитку і зростання. Центурія відзначила свою річницю, показавши масштаб та силу, що здобула за цей час!Ми стали не просто організацією, а братерством, що формує нову культуру, виховує молодь і несе вперед Ідею Naціоналізму. Разом із нами святкували дружні організації: Авангард, STURM, Карпатська Січ, Галицька Молодь, Patriots 1654. Це ще раз довело, що Nаш Рух єдиний, сильний і готовий до нових перемог.Свято розпочалося урочистим Маршем Традиції — подією, що стала символом пам’яті та вдячності тим, хто віддав життя за Велику Україну. Піднявши прапори й пройнявшись вірою у краще майбутнє, яке подарували нам Nаші воїни, ми впевненим строєм крокували вулицями Львова, вшановуючи кожного героя, чия жертовність стала фундаментом Nашої свободи. Їхні імена живуть у серцях тих, хто продовжує боротьбу, і саме з цього моменту розпочалося святкування п’ятиріччя Центурії.Протягом двох днів вирувала боротьба характерів і сили: на майданчиках точилися запеклі поєдинки з мма і гремплінгу, де хлопці і дівчата виходили в октагон та доводили витривалість у кожному спарингу; поруч гуділи екрани з віртуальними битвами від CYBERION, що викликали не менше азарту; на ристалищі дзвеніли мечі, додаючи святу атмосфери середньовічної відваги. Ті, кому хотілося ще більшого адреналіну, занурювалися в страйкбол, випробовували себе на FPV-симуляторах від Генерала Черешні або відвідували тир. Усе це творило єдину атмосферу драйву, братерства та незламності.Найбільш вражаючим моментом стала заруба 120 на 120 — масштабна битва, де кожен відчув справжній дух команди, витривалості та сили.Окремим етапом стала традиційна містерія, під час якої вшанували полеглих легіонерів, чиї імена навіки вписані в Пантеон Центурії.Це була не просто річниця — це була демонстрація того, що Центурія живе, росте й стає ще сильнішою з кожним днем.Велика Україна починається з тебе — включайся в Центурії!Центурія в інших соціальних мережах:▫️Facebook▫️YouTube▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт

Організація Центурія вітає легіонера Рогозя, майора Дмитра Рогозюка, з очоленням 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади 3-го армійського корпусу.Легіонер Рогозь приєднався до Центурії ще до повномасштабної війни. Був одним зі старшин Вінницького осередку. Щойно з початком повномасштабної війни разом з бійцями вінницької Центурії він доєднався до добровольчого батальйону Азов-Київ, з яким пройшов шлях через ССО Азов-Київ до 3-ї окремої штурмової бригади.Бої на Київщині й Запоріжжі, Визволення Херсонщини, Бахмутська та Авдіївська компанії, бої на Харківщині — легіонер Рогозь пройшов шлях від бійця до заступника командира 1-го штурмового батальйону та начальника оперативного відділу штабу 3-ї окремої штурмової бригади. Перед призначенням на посаду комбрига 60-ї ОМБр легіонер Рогозь був заступником начальника штабу 3-го Армійського Корпусу Сухопутних Військ Збройних Сил України.Знаємо, що під командуванням легіонера Рогозя, 60-а окрема механізована Інгулецька бригада 3-го АК досягне нових перемог і стане одним з кращих підрозділів Збройних Сил України!Будь в одному руслі з сучасними героями — включайся в ЦентуріїЦентурія в інших соціальних мережах:▫️Facebook▫️YouTube▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт