🧠 Забудькуватість чи сигнал: що варто знати про хворобу Альцгеймера

Забути, куди поклали окуляри. Не одразу згадати прізвище знайомого. Зайти до кімнати й на мить забути, навіщо. Такі ситуації знайомі багатьом і самі по собі не свідчать про хворобу Альцгеймера.

З віком людині справді може знадобитися більше часу, щоб пригадати певну інформацію.
Однак деменція не є нормальною частиною старіння. Важливе значення має не окремий епізод забудькуватості, а те, чи стають зміни стійкими, прогресують і починають заважати повсякденному життю.

🔎 Де проходить ця межа?
Забути, який сьогодні день, а пізніше згадати – одна ситуація. Регулярно втрачати орієнтацію в датах і часі – інша.

Іноді довго підбирати потрібне слово – не те саме, що дедалі частіше втрачати нитку розмови або не справлятися зі звичним спілкуванням.

Один раз забути оплатити рахунок – ще не ознака деменції. А от систематичні труднощі з оплатою рахунків, приготуванням знайомої страви, користуванням телефоном чи іншими справами, з якими людина раніше легко справлялася, потребують уваги.

❗ Хвороба Альцгеймера – це більше, ніж проблеми з пам’яттю.
Зміни можуть стосуватися мовлення, мислення, здатності планувати та приймати рішення, орієнтуватися у просторі. Можуть змінюватися поведінка та особистість людини. Тому чекати саме вираженої втрати пам’яті, щоб звернутися по допомогу, не варто.

Водночас погіршення пам’яті не означає автоматично хворобу Альцгеймера. На пам’ять і мислення можуть впливати порушення сну, депресія і тривога, побічна дія деяких лікарських засобів, дефіцит вітаміну B12, захворювання щитоподібної залози, травми голови та інші стани. Частина причин може піддаватися лікуванню, тому важливо не встановлювати діагноз самостійно, а звернутися до лікаря та з’ясувати причину змін.

🌿 А чи можна запобігти деменції?
Гарантованого способу запобігти хворобі Альцгеймера наразі немає. Проте ризик когнітивного зниження та деменції можна зменшувати. І сьогодні цей підхід стає значно ширшим, ніж порада «тренувати пам’ять».

У 2026 році ВООЗ представила друге, оновлене видання рекомендацій зі зниження ризику когнітивного зниження та деменції. Воно базується на новіших наукових доказах і замінює рекомендації 2019 року.

Один із важливих акцентів – підхід упродовж усього життя. Турбота про здоров’я мозку не починається у 65 чи 70 років. ВООЗ розглядає комплексний підхід: фізичну активність і збалансоване харчування, відмову від тютюну та обмеження вживання алкоголю, підтримання когнітивної й соціальної активності, а також належний контроль станів, пов’язаних із підвищеним ризиком деменції (зокрема артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, дисліпідемії та надмірної маси тіла). Враховується й вплив навколишнього середовища, зокрема забруднення повітря. За потреби можуть застосовуватися багатокомпонентні втручання, тобто індивідуальні програми, які одночасно поєднують кілька напрямів: фізичну активність, харчування, когнітивну стимуляцію, соціальну активність та контроль серцево-судинних і метаболічних факторів ризику.

Тобто здоров’я мозку не існує окремо від здоров’я всього організму. І зменшення ризику деменції – це не одна «вправа для пам’яті», продукт чи добавка, а комплексний підхід упродовж життя.

💬 І ще один важливий меседж: якщо діагноз уже встановлений, це не означає, що людина втрачає можливість жити активним і змістовним життям. Сучасні підходи до реабілітації при деменції спрямовані на якомога довше збереження функціональності, самостійності та участі людини у житті сім’ї й громади. Саме цьому присвячений World Alzheimer Report 2025.

📌 Раніше ми детальніше розповідали про хворобу Альцгеймера, її ранні ознаки та сучасні доказові підходи до зниження ризику деменції й підтримки здоров’я мозку впродовж життя. Попередній матеріал можна прочитати тут:
 https://www.facebook.com/share/p/1KB2NYoap5/