😔 З під завалів власного будинку зі зламаною рукою та зламаними ребрами Анна Дмитрівна вибиралася сама. Бо прилетіло вночі, а сусіди, що мешкають поруч, не одразу зрозуміли, що сталося - прильоти в Костянтинівці настільки часті, що вже звичні. Це сталося 6 січня, на Водохреща. Можна рахувати, як диво - адже вона залишилась живою. Певний час жінка оговтувалась а потім вирішила виходити з міста. ​ - Зламана рука зрослася, як зрослася, болить дуже, а ребра - нічого, не турбують, - каже Анна Дмитрівна.З Костянтинівки вона виходила пішки.​Анна Дмитрівна знає кожну вуличку рідного міста, бо все життя пропрацювала тут водійкою трамвая. На запитання, чому не виїхала раніше, щиро відповідає, що не хотіла бути обузою для сина. У нього своя родина, двоє дітей, орендоване житло... Та й вдома ж тримало до останнього.Документи, картки, та й усе минуле життя залишилося під грудою каміння, яке колись було домом. ​Поки Анні Дмитрівні відновлюють документи, вона живе на транзиті. А сьогодні завітала до соціальної перукарні. І, як у кожною жінки, всі проблеми відійшли перед можливістю стати гарнішою: - Я завжди носила каре, не дуже коротке. А востаннє я була у перукарні ще у серпні... А потім навіть голову помити було розкошем.​Ми щиро дякуємо групі перукарів Західно-донбаського ліцею м. Павлоград та майстру Катерині Редько за цю волонтерську ініціативу. Сьогодні вони зробили гарнішими вісьмох людей, але насправді дали їм набагато більше, ніж просто стрижку.А у нас відтепер з'явилася добра традиція: щоп'ятниці з 11:00 до 14:00 у транзитному пункті працюватиме соціальна перукарня для всіх, хто евакуюється. Бо турбота про себе - це теж крок до зцілення.#EmergencyAppeal2025 #Caritas_Ukraine #Caritas_Internationalis #Волонтери