Залиште e-Ukraine в спокої

Останні роки до проблеми знаходження шрифту, який підтримує кирилицю додалась задача не попастись на гачок російських шрифторобів. І це, насправді, доволі складно. Часто навіть зустрічаю в публічному просторі використання популярних гарнітур сусіда-терориста.

На допомогу приходять перевірені західні студії, які де-не-де додають кириличну розкладку. Дякуємо їм за це, але мова в першу чергу не про них. В нас дуже мало власних шрифтів. Особливо якісних. Особливо акцидентних.

У 2017 з’явився шрифт Маріуполь від Сергія Родіонова і Андрія Шевченка. Солідна заміна Гельветиці чи Інтеру. Акуратний гротеск з цікавими деталями для щоденного використання.

У 2019 Fedoriv релізнули Дію, в дизайн-систему якої входив знаменитий шрифт e-Ukraine, що був створений Дмитром Растворцевим спеціально для міністерств. Спільна риса, легкі до сприйняття літери.

У 2020 році світ побачив любительський шрифт Kharkiv Tone від Каті Дрозд. Якраз це, як на мене, і стало переломним моментом. Кількість проєктів, які використовували його у своїх роботах пішла на сотні і це сильно сколихнуло дизайн-спільноту. Сам по собі шрифт доволі специфічний і явно не підходить до всіх типів носіїв. Через це з’явився неприємний осад від його неякісної інтерпретації.

У 2021 році Максим Кобузан викотив CY Grotesk, який постійно оновлюється. Це вже доволі відомий в дизайнерському світі шрифт, використовувати який у своїх роботах — суцільне задоволення. Тренд на жирні літери проходить, але Light там теж дуже красивий.

Можна нарахувати ще до десятка хороших шрифтів, але цього, погодьтесь, критично мало. З початком повномасштабного вторгенння суспільство сильно змінилося в культурному плані. Явно став прослідковуватись дефіцит українського. Погодьтесь ще раз. При створенні чи розробці нового проєкту хотілося додати щось своє замість зарубіжного. Хоча б якийсь елемент з рідного шрифту. Теплота від гордості повільно спускалася тілом з голови до ніг. Раптовий приступ Жаданізму. Так що ж робити з українськими шрифтами?

Нам треба всидіти на двох стільцях. По-перше, підтримувати сучасних українських шрифторобів: не піратити, використовувати менш очевидні накреслення та пропонувати ці шрифти нашим закордонним колегам і клієнтам. Потрібен час для того, щоб вийти на той рівень, коли для вибору потрібної гарнітури може піти весь робочий день.

По-друге, треба взяти себе в руки та втамувати дике бажання робити заголовки вашої таргетованої реклами шрифтом, як в Дії. Не робіть хороші шрифти маргінальними, їм і так не солодко. Спробуйте щось менш очевидне.

Можливо, проблема e-Ukraine та подібних гарнітур якраз у вільному їх доступі. UAF Sans для українських військових, наприклад, видається тільки за офіційним запитом. Через це (поки що) складно знайти реально поганих прикладів його використання. Часто навіть вигладає несподівано красиво.

🕊 Повернись Живим
🕊 Фонд Сергія Притули