Сьогодні хочемо поділитися з вами останньою частиною дописів по етіології СН 🤓 Які ж механізми залишилися не з'ясованими?♥️ Міокардити. Запалення серцевого м’язу може призвести до загибелі кардіоміоцитів та формуванні рубця на його місці – зменшується кількість функціонуючих кардіоміоцитів, зменшується функціональна активність серця та розвивається СН.♥️ Аритмії. Деякі аритмії можуть вести до гострої серцевої недостатності, адже роблять ефективне серцеве скорочення неможливим (фібриляція або тріпотіння шлуночків), інші ж потенційно ведуть до хронічної серцеої недостатності, бо теж пов’язані з порушенням шлуночкових скорочень, переповненням шлуночків кров’ю.♥️ Констриктивний перикардит. Внаслідок хронічного перикардиту перикард втрачає еластичність та розвивається його фіброзне потовщення із кальцифікацією. За таких умов неможлива повна діастола і як наслідок розвиток рестриктивної кардіоміопатії із СН. ♥️ Деякі ендокринні патології призводять до надмірної або недостатньої продукції тих чи інших гормонів, що впливатиме на міокард. Таким чином розвиватиметься дилатаційна або рестриктивна кардіоміопатія із можливим переходом у СН. Серед обмінних причин, які можуть призвести до СН – цукровий діабет (із розвитком макросудинних порушень = ризик інфаркту міокарда та постішемічної СН), порушення функції щитоподібної залози, ожиріння, феохромоцитома, акромегалія.♥️ СН внаслідок токсичного впливу зазвичай розвивається при вживанні деяких лікарських засобів (анаболічні стероїди, препарати кобальту, антрацикліни), після проходження онкологічними хворими хіміотерапії; після надмірного вживання алкоголю; у наркоманів, що вживають кокаїн та метамфетамін. Додатковий фактор – гемохроматоз, при якому токсичним фактором виступає залізо. Ці речовини мають різноманітні ефекти на міокард, але, у кінцевому випадку, призводять до його ушкодження (антрациклін, наприклад, порушує функції мітохондрій) із розвитком міокардіальної дисфункції, дилатаційної або рестриктивної кардіоміопатії та, як наслідок, СН. ♥️ Інфекції, частіше вірусні. Вірус викликає активне ушкодження міокарда, викликаючи імунну відповідь, яка в деяких випадках веде себе занадто агресивно та руйнує міокардіоцити за механізмами прямої цитотоксичності або імунної мімікрії – внаслідок цього гинуть клітини, які заміщуються сполучною тканиною. Спочатку розвивається дилатаційна кардіоміопатія, наслідок якої – СН. Найчастіші вірусні причини – ентеровіруси, парвовіруси, віруси грипу та герпесу, вірус гепатиту С, ВІЛ.