User ДОПОВІВ КУРСАНТ - @cadet_info - №4445
Чесно, інколи важко повірити, що це відбувається в реальності.Людина публічно представляється журналістом і працює від імені конкретного медіа, дозволяючи собі риторику на кшталт «мусори» та тези про те, що поліція нібито має «ліцензію від держави на вбивство». Усе це — на велику аудиторію, без фактів, без балансу, без відповідальності за слова.І тут виникає просте питання: це взагалі нормально?Журналістика — це не про особисту ненависть, не про узагальнення і не про дегуманізацію цілої інституції. Люди, які називають себе журналістами, мають бути незаангажованими, відокремлювати факти від оцінок, показувати різні сторони подій, а не відкрито звинувачувати і навішувати ярлики.Коли ж людина говорить від імені видання, вона автоматично несе відповідальність не лише особисту, а й репутаційну — для всієї редакції. А якщо редакція на це не реагує, не спростовує і не дистанціюється — значить, або вона це поділяє, або її влаштовує будь-який хайп.Достатньо зайти в коментарі. Як завжди, подібний контент знаходить величезний відгук у людей, які не хочуть розбиратися, але хочуть злості, простих відповідей і ворога. Це працює, бо це примітивно. Але популярність не дорівнює правді.Особливо цинічно все це виглядає під час війни — коли поліцейські, військові, рятувальники щодня виконують роботу, яку зручно не помічати, але легко знецінювати з безпечної відстані.Свобода слова — це не свобода брехні.А журналістика — це не ліцензія на безвідповідальність.ДОПОВІВ КУРСАНТ
7140
26-01-06 20:31