Невеличка літня бомба в хутряному манто: що мені читалось в червніНа Літню книжку і Письмена на тілі я навіть написала відгуки!У червні прочитала два хороші нонфіки. Бомба у спадок — про історію періоду ядерного роззброєння України. Написана в першу чергу для іноземців, але змусила позитивніше ставитись до політики українських 90-х і загалом дала базове розуміння, як реагувати на закиди "все продали, розграбували, тепер страждаємо". Чому існує світ? — надихнула підчитати філософію, бо історія думки про причини нашого існування виявилась мені дуууже цікавою. Не знаю чому, але мене ніколи особливо екзистенційне питання не цікавило. Напевно, тому що я тут простим виживанням займаюсь, нема коли.Найменше сподобались Прослуховування та Що знає вітер. Прослуховування хтось на гудрідс назвав a frustrating, high-concept piece of writing. Ну і от так. Це гарно написано. Це було дуже цікаво на рівні концепції, але у фіналі залишилося відчуття "навіщо це все було?" Що знає вітер — просто не на мій смак, але я поплакала під час читання, тому зараховую до хорошого прочитаного. Також перечитала Невеличку драму і тепер планую підчитати ще українські двадцяті, бо це є прекрасно💫І ще привчаю себе не дочитувати книжки. Життя коротке, а прекрасних історій попереду ще безліч. Тому відклала Т-Щастя. Мені здається, що ідея мала ще покрутилась в голові у Чапая до того, як опинилась у друкарні.А що вам найбільше запам'яталося з прочитаного в червні?👀