Source
Бізнес Інсайдер | Уповільнення зростання доходів посилює ностальгію за минулим і невпевн...
1 990 Views/Reach
2026-10-10 20:33
Message №7344
Уповільнення зростання доходів посилює ностальгію за минулим і невпевненість у майбутньому
▪️
Дані Світового банку свідчать про помітне погіршення динаміки добробуту в багатьох країнах: сьогодні ~3,3 млрд людей живуть в економіках, де ВВП на душу населення у 2014–2024 роках зростав щонайменше удвічі повільніше, ніж у попереднє десятиліття, тоді як десять років тому таких людей було 1,1 млрд; кількість відповідних країн і територій збільшилася з 68 до 80, а ~730 млн людей живуть в економіках із від’ємним зростанням доходу на душу населення.
▪️
Ця тенденція зачіпає й розвинені держави: у Німеччині реальний дохід середнього мешканця за останнє десятиліття зростав на ~0,6% на рік проти 1,5% у попередньому періоді, а в Південній Африці реальний ВВП на душу населення у 2014–2024 роках скоротився ~на 7,1% після зростання майже на 19% у попереднє десятиліття і до 2024 року виявився нижчим за рівень 2007 року.
▪️
Водночас змінюються суспільні очікування: у Китаї частка людей, які вважають, що наполеглива праця обов’язково винагороджується, знизилася з 62% у 2004 році до 28% у 2023 році, на тлі чого набула поширення філософія lying flat — відмова від надмірного трудового навантаження за відсутності відчутного зростання добробуту.
▪️
Песимізм помітний і в Європі: за даними Pew Research Center, у десяти європейських країнах медіанні 70% респондентів вважають, що їхні діти житимуть гірше за батьків у фінансовому плані; у Франції так вважає 81%, в Італії та Великій Британії — по 79%, у Німеччині — 61%.
Дослідження, в якому взяли участь майже 20 тис. європейців із 19 країн, також виявило зв’язок між відчуттям, що «раніше у таких людей, як я, все було краще», та більшою підтримкою популістських сил.
▪️
У сукупності ці тенденції вказують на суттєву проблему: для суспільних настроїв має значення не лише поточний рівень доходів, а й впевненість людини в можливості поліпшити своє становище в майбутньому.
Тобто, коли звична модель "освіта — робота — кар’єрне зростання — власне житло — вищий рівень життя наступного покоління" перестає сприйматися як реалістична, посилюються ностальгія за минулим, економічний песимізм і недовіра до перспектив подальшого розвитку.
Бізнес Інсайдер
▪️
Дані Світового банку свідчать про помітне погіршення динаміки добробуту в багатьох країнах: сьогодні ~3,3 млрд людей живуть в економіках, де ВВП на душу населення у 2014–2024 роках зростав щонайменше удвічі повільніше, ніж у попереднє десятиліття, тоді як десять років тому таких людей було 1,1 млрд; кількість відповідних країн і територій збільшилася з 68 до 80, а ~730 млн людей живуть в економіках із від’ємним зростанням доходу на душу населення.
▪️
Ця тенденція зачіпає й розвинені держави: у Німеччині реальний дохід середнього мешканця за останнє десятиліття зростав на ~0,6% на рік проти 1,5% у попередньому періоді, а в Південній Африці реальний ВВП на душу населення у 2014–2024 роках скоротився ~на 7,1% після зростання майже на 19% у попереднє десятиліття і до 2024 року виявився нижчим за рівень 2007 року.
▪️
Водночас змінюються суспільні очікування: у Китаї частка людей, які вважають, що наполеглива праця обов’язково винагороджується, знизилася з 62% у 2004 році до 28% у 2023 році, на тлі чого набула поширення філософія lying flat — відмова від надмірного трудового навантаження за відсутності відчутного зростання добробуту.
▪️
Песимізм помітний і в Європі: за даними Pew Research Center, у десяти європейських країнах медіанні 70% респондентів вважають, що їхні діти житимуть гірше за батьків у фінансовому плані; у Франції так вважає 81%, в Італії та Великій Британії — по 79%, у Німеччині — 61%.
Дослідження, в якому взяли участь майже 20 тис. європейців із 19 країн, також виявило зв’язок між відчуттям, що «раніше у таких людей, як я, все було краще», та більшою підтримкою популістських сил.
▪️
У сукупності ці тенденції вказують на суттєву проблему: для суспільних настроїв має значення не лише поточний рівень доходів, а й впевненість людини в можливості поліпшити своє становище в майбутньому.
Тобто, коли звична модель "освіта — робота — кар’єрне зростання — власне житло — вищий рівень життя наступного покоління" перестає сприйматися як реалістична, посилюються ностальгія за минулим, економічний песимізм і недовіра до перспектив подальшого розвитку.
Бізнес Інсайдер