Нещодавня заява Андрія Єрмака про намір піти на фронт після звільнення з офісу Президента знову підняла цікаве питання: а куди зникають чиновники, коли під ними починає "горіти земля"? Схоже, вони знайшли безвідмовний лайфхак, який Андрій Єрмак міг би сформулювати як принцип: "У будь-якій незрозумілій ситуації кажіть, що ви йдете на війну". І, що найцікавіше, для багатьох це спрацьовує як ідеальний запобіжник від публічного осуду, а іноді й від кримінальної відповідальності."Лінія вогню" як спосіб легалізаціїСховатися "на лінії вогню" — це, звісно, не чернівецьке ноу-хау. Хоча у деяких моментах чернівецькі запросто могли би бути законодавцями мод у цьому питанні. Михайло Яринич – Виняток, що підтверджує правило. Його історія, хоч і обтяжена виборчими скандалами та "наркоконтролівським" минулим, стала світлим винятком. Депутат міськради став реально бойовим медиком. Але це, на жаль, лише рідкісний приклад.Іван Гончарук – Типовий "штабіст". Його однофракцієць Іван Гончарук також склав мандат і "ніби пішов служити". Натомість, кажуть, чудово почувається "на штабних хлібах". Такі приклади ідеально демонструють різницю між "служити" і "бути в системі, яка служить".Від оборони до розмінування: Схеми з високих кабінетівОкрема категорія — чиновники з минулим, де "тягнеться не одна справа".Кейс Олександра Лієва. Колишній чиновник із сумнівною репутацією, який встиг попрацювати на багатьох "злачних посадах", очолив надсерйозний напрямок у Міноборони — закупівлю зброї. Що було далі? Кримінальна відповідальність.Володимир Бешлей – Вправний "пропетлювач". Але найцікавіше, що його підлеглий Володимир Бешлей пропетляв і далі "десь там" керує військовими справами, але вже у сфері розмінування. Посада змінена, але людина, яка "десь там" керувала закупівлями, тепер керує життєво важливим напрямком. Яка іронія!"Гуманітарні" зловживання та раптова патріотичністьГолова Чернівецької ОВА Сергій Осачук та його перший заступник Богдан Ковалюк довго перебували під пильним оком громадськості через зловживання на гуманітарці. Коли нарешті їх вдалося "сковернути" з керівних посад, реакція була миттєва: "Раз таке діло – йдемо служити". Зручно, правда? Звільнення з посади, яке б зазвичай викликало питання і розслідування, перетворилося на акт патріотизму.🚩 Свіжий приклад: Білоус і "відставний" БойкоЗовсім свіжий і найбільш показовий приклад — Олександр Білоус, радник голови обласної ради Олексія Бойка. Щойно Бойка відставили з посади, і припинилася робота, пов'язана із завезенням закордонних машин, Білоус швидко написав у Facebook, що... йде на війну.Суть не в тому, що ці люди стають захисниками. Суть у тому, коли вони це роблять. Коли політичний вплив закінчується, коли зловживання стають занадто явними, коли крісло під ногами хитається, тоді з'являється нестримне бажання "стати на захист Батьківщини" — часто на посадах, далеких від реального фронту, але близьких до нових фінансових чи адміністративних потоків.🤔 Запитання залишається відкритим: Чи є це справжнім переродженням чиновників у патріотів, чи лише найновішою, і, на жаль, найуспішнішою формою політичної та кримінальної індульгенції?Як ви вважаєте, чи варто ставитися з довірою до таких "фронтових" рішень чиновників? Поділіться своєю думкою в коментарях.