Що про це все думає Валерій Залужний: витяги з його статті:• У війні на виснаження не буде переможців, лише переможені. • Не можна говорити ні про чию перемогу. Росія не може окупувати Україну військовим шляхом, а Україна не може деокупувати захоплену територію.• Наші удари по росії є лише тимчасовим успіхом, який неодмінно вернеться з таким же або сильнішим ефектом по нас.• Міряти перемогу ефективними ударами по логістиці та критичній інфраструктурі – явно виходить за межі здорового глузду й лише навіює фантазії про «скоре закінчення війни».• Явно перебільшеними є твердження, буцімто росія програла війну. • Росія не досягла заявлених цілей, а значить не перемогла. Однак росія окупувала великі території, які Україна не зможе повернути. Будь-який мирний договір буде болючим у питаннях територій. Це очевидно.• Росія має більший запас ресурсів, власні космічні можливості та виробництво балістики.• Неможливо виготовити достатньо систем ППО, щоб протидіяти цьому.• Навіть завдаючи нищівних ударів рос.економіці, Україна залишається залежною від підтримки Заходу та накопичує безліч внутрішніх проблем.• Це війна на виснаження. За будь-яким успіхом або невдачею неодмінно стоїть ціна, яка завжди буде непомірно високою щодо реальних можливостей цей успіх забезпечити. • Фронт як був, так і залишається в глухому куті. Питання навіть не в тому, як утримати ту чи іншу позицію – а як до неї дістатися. Величезні втрати не пропорційні отриманим результатам. Втрачати велику кількість людей уже неможливо.• Вирішення тактичних завдань здійснюється поза загальною стратегією, тому ніяк не впливає на загальну ситуацію.• Війна на виснаження не характеризується кількістю захоплених або звільнених територій. Війна на виснаження – це здатність людей терпіти її продовження.• Ми бачимо об’єднання навколо України, але не об’єднання проти Росії. Ось чому ця війна продовжується.