🌀 12 ДРУЗІВ ПУТІНА: АРИФМЕТИКА ДИПЛОМАТИЧНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ
Списком лідерів, які привітали путіна з днем народження, Кремль намагається демонструвати «широку підтримку», але реальна статистика свідчить про зворотне:

* До 2022 року: Список вітальників налічував десятки імен, включаючи очільників західних держав.
* 2022 рік (70-річний ювілей): Публічно привітали ~14 лідерів — суто СНД та найближчі авторитарні союзники (КНДР, Куба, Нікарагуа, Венесуела, М'янма, Туреччина). Захід повністю проігнорував дату.
* 2023 рік: Коло звузилося до 10–11 осіб, а публічний список суттєво порідшав.
* Нині (12 країн): Стабільний «клуб залежних та ізольованих» (Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Вірменія, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан, Туркменістан, КНДР, Іран, Туреччина та Китай).

Найцікавішою фігурою у цьому списку, безперечно, виглядає Сі Цзіньпін. Але якщо подивитися глибше, ця історія розкривається зовсім по-іншому.
Якби Сі вважав за потрібне продемонструвати справжню, монолітну підтримку москви, він неодмінно дав би сигнал своїм сателітам, економічно залежним державам та партнерам по БРІКС чи ШОС. Тоді ми спостерігали б масовий парад привітань від країн Азії, Африки та Латинської Америки.
Проте Сі цього свідомо не зробив. Його привітання залишилося суто персональним і протокольним. Китай виконує обов'язок «партнера без меж», але категорично відмовляється легітимізувати путіна через свою мережу впливу.

ОТЖЕ:
Це класична стратегія Пекіна: тримати рф на плаву задля виснаження Заходу, але свідомо залишати її очільника в точковій дипломатичній ізоляції — щоб той і надалі залишався максимально керованим і залежним «молодшим партнером».