🌀 Німецький рецепт «самовиліковування» рашизму: Травички, рожеві окуляри і казки про «хороших росіян»
У Берліні черговий напад геополітичного сомнабулізму. Голова МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль вийшов до преси й на повному серйозі заявив: переговори про припинення війни можуть розпочатися найближчим часом, європейська безпека поки що будується «проти Росії», але в перспективі Європа обов'язково повернеться до «нормальних відносин». А щоб остаточно заспокоїти присутніх, додав: Німеччина вже майже досягла «межі можливостей» щодо військової допомоги Україні, бо власній безпеці шкодити не можна.

Тобто логика залізна: зброю давати майже перестаємо, але чекаємо на «нормалізацію».
Усі ці німецькі мрії про повернення до затишного бізнесу з Москвою тримаються на дивовижному міфі. У Берліні щиро вірять, що Росія — це така собі занедбана демократія, яка скоро самостійно «одужає». Поп'є цілющого чаю з ромашки, подихає свіжим повітрям — і агресивний імперіалізм просто розсмокчеться сам по собі.

Мабуть, німецьким політикам варто освіжити власну історію. Уявіть собі 1945 рік. Окупаційні війська союзників не заходять у Берлін, немає Нюрнберзького трибуналу, немає денацифікації, вичищення нацистської ідеології з усіх інституцій та жорсткого зовнішнього управління. Замість цього Берліну кажуть: «Ну ви там самі проведіть вибори і виправтеся».

За кого б проголосували німці у 1945-му без Нюрнберга? Вони що, обрали б умовного ліберального емігранта, який сидів у Нью-Йорку чи Лондоні й писав миролюбні пости в тодішній «Фейсбук»? Та ні за що в житті! Вони з радістю проголосували б за Генріха Гіммлера, Карла Деніца чи будь-якого іншого вцілілого функціонера Третього Райху, який пообіцяв би «повторити» і помститися.
Німеччина стала прагматичною, квітучою та миролюбною державою виключно через примусове, болісне і жорстке лікування ззовні. Вона пройшла через тотальний розгром, воєнну окупацію і повну лоботомію імперського величчя.

Але чомусь щодо Росії у Берліні вмикається дитяча наївність. Німецька еліта вірить у казку про «хороший російський народ», який нібито просто перебуває у заручниках «поганого Путіна». І що як тільки Путін зникне, росіяни миттєво оберуть умовного Навального чи іншого «опозиціонера у білому панамі», який з Європи розказував про красиву Росію майбутнього.

ОТЖЕ:
Німецький політичний клас знову дістає улюблені граблі Ostpolitik і судомно шукає привід згорнути допомогу Україні, як і вимагає АдН, сподіваючись, що російський фашизм просто згасне від старості. Проте без військової поразки та повного розгрому імперської системи ніякого «одужання» не буде. І поки у Берліні мріють про «нормалізацію», цей нелікований агресор просто збирає сили для наступного кидка.
#Німеччина #Вадефуль #денацифікація #геополітика #МЗС #Росія #Україна #історія #сатира