Бойове Братерство України

🖇️ Павло Жебрівський про чужі протистояння і наш інтерес.Майже тиждень ключовим мейнстрімом у світових ЗМІ залишається «міжусобиця» між Іраном і Ізраїлем.Дивують медіа в Україні: третина користувачів — на боці Ірану, дві третини — підтримують Ізраїль. І зовсім не чути голосів, що оцінюють цей конфлікт крізь призму інших факторів: 1. Міжнародне право і цінності; 2. Хто з учасників є нашим партнером; 3. Який інтерес України у ході цього процесу.Перше: ані Іран, ані Ізраїль не є нашими стратегічними союзниками. З точки зору міжнародного права. Воєнна операція Ізраїлю проти Ірану — це порушення міжнародного права. Між цими країнами немає спільного кордону, вони знаходяться на відстані понад тисячу кілометрів одна від одної. Жодного мандату ООН на військові дії Ізраїль не отримував.🖇️ Удар по Ірану мав очевидний збіг і внутрішньополітичну мету — порятунок Нетаньягу на посаді прем’єр-міністра. У наступний день після нічного обстрілу планувалося засідання Кнесету, де було б оголошено про розвал правлячої коаліції й оголошені дострокові вибори. А у самого Нетаньягу, за описом ізраїльської преси, — чотири кримінальні провадження щодо корупції, по яких він дає свідчення. Сьогодні його політичне виживання напряму пов’язане з постійними військовими діями — ХАМАС, сектор Газа, Іран… 📌 Тож чию сторону мають обрати українці? Про це читайте у продовженні допису Павла Жебрівського, за посиланням.

🙌🏻 Цього тижня президент ВЦС «Бойове Братерство України» Павло Жебрівський вдруге побував у побратимів на фронті — на Сумському напрямку.Від Благодійного фонду Родини Жебрівських передали п’ять Mavic 3T — 95-й бригаді, один — 47-й, а також два EcoFlow для ДФТГ. Комусь ця допомога врятує життя. А комусь — допоможе «перетворити» рашистів на біосміття.На жаль, знищення ворога відбувається не завдяки, а всупереч чинному режиму. Фортифікації — часто бутафорія: десь — в полі, за 100 м — лісосмуга. Десь усе вже обсипалося. «Освоїли» кошти, а не захистили солдат.📌 Шокує інше: 3 травня в Prozorro пройшли торги на 31 млн на ремонт будівлі Нацгвардії, а згодом — ще 56 млн на реконструкцію фасаду поліції в Сумах. І це під час активного наступу ворога!А ще — спроба розпустити ДФТГ, які щодня збивають «шахеди», які часто ближче до фронту, ніж ЗСУ чи прикордонники. Їм хочуть зняти бронь і відправити в піхоту. Це спроба обеззброїти добровольців. Це не просто хаос — це спланований хаос. Його мета — не перемога, а мамона.Ситуація критична: ворог наступає. Уже понад 10 сіл окуповано на Сумщині, вчора — Дворічна на Харківщині. Бракує піхоти. З підготовчих центрів надсилають епілептиків, туберкульозників, анеміків. Із десяти — троє придатні. Але ТЦК ставить «галочку».Так, провина є і на місцях. Але корінь проблем — у безглуздих пріоритетах режиму. Його некомпетентність породжує питання: а чи не вороги це роблять?Без справжнього воєнного стану, без переведення держави на військові рейки — перемога неможлива.Цього тижня Павло Жебрівський побував на трьох напрямках — Донецькому, Харківському, Сумському. Серце розривається. Кожен день такого хаосу — це життя гідних українців.Цей пост — до українців. Владі не достукаєшся.Не можна більше терпіти безглуздя, мародерство і марнославство «зеленого балагану». Лише тотальне несприйняття їхніх злочинів може щось змінити.Будьмо відповідальними — за себе, родину, країну, націю.🙌🏻 Тоді — переможемо.

🖇️ Павло Жебрівський про зміни. Сьогодні важко довіряти соціології в Україні та й іншим соціологам загалом не тільки тому, що війна. Соціологія давно стала не джерелом знань, а інструментом впливів. За час «зеленого балагану», опитування стали керівною підказкою для утримання при владі. Маємо те, що маємо.📌 Оприлюднені нові опитування КМІСу свідчать: 52% українців категорично не готові поступатися територіями в обмін на «ОМАНливий мир». Дані твердять, що більша частина українців усвідомлює: для того, щоб осягнути мир, нинішня вистава з перемовин, на яких «лідор Банкової» будував свій понадрічний порядок денний, зазнала краху.Більшість українців чітко розуміє, що московитам потрібні не якісь окремі території чи шматки України, а вона уся.📌 Чи хочуть ці 52% українців миру? Так, звісно. Мабуть, більше, ніж ті, які хочуть поступитися. Але знають, що завершення нинішніх боїв ще далеко. Тому і не втрачають духу.Більшість українців розуміє: управління країною, тим паче у війні, через «відосики» і через шоу політичного туризму — це злочин проти країни і нації. Продовження допису Павла Жебрівського за посиланням.

Павло Жебрівський: «не журись! Бо все так не буде».Війна загалом — і ракетні тортури московіі над Україною, і підступні оборудки щодо наших надр, і бидланство «німецьких хлопчиків» у Білому домі з їхнім тарифним мазохізмом, і поява на політичній мапі Європи нових гравців — як-от канцлер Німеччини Мерц чи Папа Лев, нових «масок», як-от новий президент Польщі чи екскандидат у Румунії Симеон-Джорджеску — все це інколи змушує подумки промовити сакральне:Світ, зупинись… Я — тут поки зійду.Не втрачати оптимізм і надію допомагає розуміння: ані з планетою, ані з нами все це — не вперше.Цього місяця своє 80-ліття відзначає Організація Об’єднаних Націй.Саме вона свого часу стала своєрідною вакциною від самознищення всієї цивілізації. І тому саме сьогодні, коли світ знову стоїть на історичному зламі, ми — вільні духом — віримо: у такі моменти нам відкриваються нові можливості. Для ідей. Для вчинків. Для створення спільнот, здатних долати негоди й захищати наш спосіб життя.Союзи між державами рідко бувають довговічними. Ліга Націй, Протестантська унія, Союз трьох імператорів, Священний союз — усі вони зникли через конфлікти особистостей їхніх очільників. На цьому тлі ООН — справжнє виключення.Але саме зараз світ знову стикається з тим, проти чого ООН і була створена.Про це читайте детальніше у повному дописі Павла Жебрівського за посиланням.

🙌🏻 Діти — наше майбутнє.Це серце нації. Сенс кожного нового дня. Для них ми будуємо країну, тримаємо небо, вчимося бути кращими. Саме заради дітей маємо зробити все, щоб вони мали право на щасливе дитинство, мир, любов і безпеку.📌 З 1998 року Україна відзначає це свято разом зі світом. Перший день літа — день, присвячений дітям. У містах і селах проходять свята, концерти, розваги — все, щоб подарувати відчуття радості й тепла. Це символічний початок канікул і нагадування дорослим про обов’язок — створити світ, у якому дитина почуватиметься щасливою та захищеною.Сьогодні реальність українських дітей інша. Війна руйнує дитинство, залишаючи по собі тишу там, де ще вчора лунав сміх.З 2015 року понад 120 000 дітей втратили одного або обох батьків. За кожною цифрою — розбите серце, обірвана історія, недоказане “тату, я тебе люблю”.Перший і найважливіший проєкт спілки ББУ — «Батьківське серце». Ми вручаємо дітям загиблих Героїв оберіг — серце, що символізує любов, пам’ять і зв’язок із батьком, який назавжди залишився на війні.🖇️ З початку 2025 року ми передали 1 536 таких сердець. У травні — 640, найбільше за весь час існування проєкту. Від 2019 року обереги отримали понад 18 тисяч дітей. Ми не зупиняємось, бо знаємо: кожна дитина заслуговує на тепло, підтримку й увагу.Дитинство має бути кольоровим. Без сирен. Без втрат. Без страху. І головне — з батьками поруч. Ми мріємо, щоб діти зростали в мирі, з посмішками замість сліз. Саме за це щодня борються наші Захисники — за право українських дітей просто бути щасливими.

🙌🏻 Днями у Хмельницькій центральній міській бібліотеці відбувся творчий вечір Валентина Мазура — першого заступника командира Хмельницького полку Бойового Братерства України.📌 На початку заходу командир полку Петро Тарасюк вручив Валентину Васильовичу подяку за вагомий внесок у національно-патріотичне виховання та підтримку діяльності ББУ.Під час зустрічі автор презентував свою нову книгу «Лотос пізнання» — поетичну збірку, у якій поєднано досвід війни, волонтерства та глибоких духовних роздумів.📖 У теплій атмосфері згадувалися події з фронту, волонтерські ініціативи, звучали вірші, пісні та щирі слова подяки побратимам.Серед присутніх — начальник штабу Тетяна Луньєва, заступники командира Микола Флінта та Ємілія Німцович, капелан Братерства отець Болеслав Добровольський, воїни Наталя Латун, Василь Гринчук, Андрій Лісовський, а також представники Спілки письменників України.🖇️ «Лотос пізнання» — це книга про шлях, який проходять ті, хто несе відповідальність, біль, віру та любов до своєї землі.

❤️‍🩹 Серце батька — в дитячих руках. Лозова пам’ятає.Учора в Лозовій на Харківщині відбулося вручення кулонів - оберегів «Батьківське серце» дітям Захисників України. Президент ВЦС «Бойове Братерство України» Павло Жебрівський, керівник проєкту «Батьківське серце» Микола Ільченко, офіцер проєкту «Інформаційна стратегія» Людмила Биченко, представники місцевої влади, родини загиблих, громадськість вручили памʼятні відзнаки 73 дитині, які втратили своїх татусів у війні обереги «Батьківське серце».Це не просто кулон. Це — пам’ять. Це любов. Це голос тата:«Я з тобою. Завжди».Ми згадуємо Героїв:🕯️Андрій Антіпов — батько чотирьох дітей. Пішов боронити країну заради них.🕯️Андрій Безпалий — тато трьох дітей, відданий Україні до останнього подиху.🕯️Володимир Лінник — командир, який загинув торік на Харківщині. Його серце — тепер у серцях сина й доньки.🕯️Віталій Харченко — викладач, спортсмен, активний громадянин. Загинув на Донеччині, залишивши дружину та двох донечок.Таких імен, на жаль, ще дуже багато.Неймовірна кількість дітей зростатиме без батьків.Тому наш обов’язок — підтримати цих дітей. Дати їм відчуття турботи, тепла, любові.Дякуємо кожному Герою.Дякуємо кожній родині.І пам’ятаємо: серце тата — завжди з нами.Навіть якщо вже не б’ється тут — воно палає в серці України.

🙌🏻 Галицький полк «Бойове Братерство України» на чолі з командиром Володимиром Волошиним і курінним Бродівського куреня Валентином Шелестом долучився до першого етапу Всеукраїнської гри «Сокіл-Джура» в селі Пониковиця.На один день стадіон «Стир» став справжнім повстанським табором: стройова, тактична й медична підготовка, випробування на витривалість — і завершення у колі вечірньої «Ватри» з піснею, яка об’єднує.📌 Відкриття гри розпочалося зі спільної молитви та освячення прапора, яке провів капелан «Бойового Братерства України»— отець Віталій Коваль.Для підняття бойового духу та визнання старань переможці отримали цінні подарунки від центрального штабу ББУ: за перше місце — гвинтівку, за друге — намет, за третє — спальний мішокОсобливу грамоту від ББУ вручено Тетяні Лісковецькій — головному спеціалісту відділу освіти Бродівської міської ради й отаману табору. Її внесок у формування свідомої, сильної молоді — неоціненний.Подяка також вихованцям Пониковицької школи та директорці Людмилі Адамович — юні джури гідно представили школу під знаменом і в шевронах Бойового Братерства, здобувши почесне друге місце.Окрема вдячність голові Бродівської міської ради Анатолію Белею за підтримку ініціативи та віру в молодь.«Сокіл-Джура» — це не просто гра. Це школа воїна. Шлях честі, сили й побратимства. Тут гартується дух, формується характер. Ми виховуємо сильну націю 🙌🏻

🖇 Павло Жебрівський: «В Україні немає людини, яка б не хотіла миру і нормального життя. Але мир треба здобути через перемогу».Цього тижня відбулася широко розрекламована «Стамбульська здибанка». Лише ті, хто не розуміє, що відбувається у світі, чекали від неї результатів. Насправді це був театр абсурду для одного глядача — Трампа.московити намагалися показати готовність зупинити війну, але продовжують війну на виснаження. Українська сторона нібито готова до переговорів, але насправді хоче зброї від світу.📌 Театр абсурду, де один глядач змушує всіх танцювати задля власного марнославства. Це показує, що США на чолі з Трампом перестали бути лідером вільного світу.Міжнародне право й непорушність кордонів для «короля абсурду» — порожній звук. Людина, яка очолює найбільшу потугу світу, для якої справедливість — порожній звук, не стоятиме на засадах справедливого миру в Україні й світі. Його любов — капризи й статки.📌 Європейцям уже остогидла така поведінка Трампа, але чому ж вони мовчать? Читайте в продовженні допису за посиланням.

День Європи — день, коли Україна звучить в унісон із Європою 🇪🇺🇺🇦9 травня для нас — не про “побєдобєсіє”, не про фантоми радянського минулого. Це — День Європи. День єдності, демократії, поваги й відповідальності. У країнах ЄС саме таке свято символізує вибір на користь людяності, а не сили.Громадянин Європи — це людина, яка поважає інших і себе, бере відповідальність за свою державу, живе з гідністю і прагне до щасливого майбутнього. Саме такими хочуть бути українці. Саме такими ми є. І саме за це — сьогодні боремося.🖇️ Ми пам’ятаємо, як святкували День Європи на Донеччині. За часів головування Павла Жебрівського в Донецькій ВЦА ці дні були справжньою маніфестацією нашого прагнення повернутися до європейської родини народів.Міста області оживали у європейських кольорах. Кожне представляло одну з країн ЄС: костюми, кухня, творчі номери, усмішки дітей і дорослих — усього було стільки щирості та світла! Посли Польщі, Румунії, Болгарії, Литви були з нами. Поруч. Не лише дипломатично — а по-людськи. Це було відчуття справжнього європейського плеча.Ми бачили, як мери українських міст одягали національні строї європейських держав. Як Покровськ перетворювався на маленьку Європу. Як вишиванки гармонійно виглядали з традиційними італійськими чи грецькими вбраннями. Це було свято — справжнє, щире, живе.І ми переконані: після Перемоги ми обов’язково повернемо День Європи в кожну область, в кожне українське місто, в кожне серце. Разом переможемо!Нехай ці світлини ще раз нагадають нам про усміхнену, щасливу і нескорену українську націю🫶