Шановна громадо! 💔З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність та незалежність, залишаючись вірним військовій присязі загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №1 імені Ю. Головатого (нині Бориспільський ліцей імені Ю. Головатого), солдат, стрілець-помічник гранатометника аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону 42-річний Олександр БАЙДАЦЬКИЙ 🇺🇦 🕯🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 22 квітня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. ❗ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Олександр Анатолійович Байдацький народився 2 березня 1982 року у м. Бориспіль. У пошуках знань вперше переступив поріг Бориспільської загальноосвітньої школи №4 (нині Бориспільський ліцей «Перспектива» імені Володимира Мономаха), а от останній дзвонив пролунав для нашого захисника вже на шкільному подвір’ї Бориспільської загальноосвітньої школи №1 імені Ю. Головатого (нині Бориспільський ліцей імені Ю. Головатого).🇺🇦 Після закінчення школи відразу розпочав свою трудову діяльність. Працював він віддано та відповідально. Рідні згадують, що ніколи не відмовляв колегам вийти на заміну, і щоб нікого не підвести – їхав на роботу навіть з температурою.У вільний від роботи часу полюбляв дивитися футбол, активно займався спортом, не втрачав можливості з’їздити на риболовлю.Добрий, спокійний, небагатослівний, втім це йому ніяк не заважало легко комунікувати з людьми. У Олександра було багато знайомих та друзів, для яких він був надійною підтримкою та опорою. «Найкращий!..», – промовляє згорьована мати.🇺🇦 Коли у квітні 2024 року на роботу прийшла повістка, пішов до військкомату та приєднався до лав захисників України. Після проходження навчання та бойового злагодження разом з побратимами вирушив на Луганщину.Рідні згадують, що під час навчання Олександр часто телефонував додому, щоб вони не хвилювалися. Знаходив потрібні слова підтримки: «Все добре…».🕯 27 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині життя нашого Героя обірвалося... Це був його другий вихід на позицію, який став останнім…Таке довге очікування й болючий статус «безвісти зниклий»... І сьогодні Олександр повернувся до рідного дому... на щиті 💔У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦🕯