Далі буду читати «Пташиний короб» Джона Малермана👀 Це тривожний постапокаліптичний трилер/горор про монстрів, яких не можна бачити, виживання на слух та інтуїцію, людську психіку в умовах ізоляції Анотація:Там щось є… Ніхто не знає, що це і звідки воно прийшло.Щось невидиме і моторошне причаїлося поруч. Достатньо лиш одного погляду на цю невідому сутність — і люди вчиняють самогубство. Минуло п’ять років відтоді, як усе почалося. Світ поринув у хаос і лиш невелика група людей зуміла вижити. Серед них — Мелорі і її двоє дітей. Вони ховаються у покинутому будинку біля річки звідки мріють втекти туди, де будуть у безпеці. І тепер, коли хлопчику і дівчинці виповнилося чотири роки, настав час для ризикованої подорожі: тридцять два кілометри вниз по річці на човні. Із зав'язаними очима, оточені звуками, одночасно знайомими й страшними, вони покладаються лише на власну інтуїцію й загострені відчуття. Один неправильний крок — і вони загинуть. Але чи можливо вціліти у світі, який поглинуло безумство? Куди несе їх човен? І чи існує ще хтось, кому можна довіритися, доки щось, приховане темрявою, слідує за ними…