Channel Книжковий світ Персика - @booksworldpersyk - №4777
😰 Мені здається, я ніколи у житті не читав більш напружену книгу. Настільки, що я перегортав сторінки, і залишав заломи від своїх пальців. Настільки, що моє серце розривалось З САМОГО ПОЧАТКУ і до останньої фрази (хто читав — зрозуміє). 2026 рік має першого книжкового фаворита. І це «Я, яка ніколи не знала чоловіків», яку я брав читати, думаючи, що це щось схоже з Оповіддю служниці, десь дистопічне, але у підсумку якесь.. життєствердне? Якесь з метою? Однозначно, книга має схожість з найвідомішим твором Етвуд. У Жаклін Арпман 40 жінок опиняються зачиненими у бункері. Вони не пам’ятають як там опинились, вони не пам’ятають яке точно життя до цього вони жили. Серед них і оповідачка, яку просто називають «мала», через її вік і те як вона може липнути питаннями до інших просто через свою необізнаність життя. І я думаю, саме через свою необізнаність життя дівчина має і якусь невидиму перевагу над іншими жінками — вона вірить у порятунок. Коли думаю про це, думаю, що, можливо, жінки в силу свого досвіду і такої набаченості світу не вірили у щасливий кінець. Ще додам про оповідачку: вона єдина має характер. Вона єдина, хто може протистояти і захистити себе, навіть у таких умовах, в яких перебувають жінки. Тут Арпман дає нам самим визначити, що так загартувало характер дівчини.Далі спойлерити не буду. Книга маленька, але мені здається, її розмір і вміст - ідеальний. Від самого початку нас закидують у напругу: жінки діляться на якісь групки, тут є і авторитети, і очевидні аутсайдери. Ми спостерігаємо за побутом жінок: як вони готують собі їсти, шиють з того, що є під рукою (волосся 🥲…), намагаються навіть жартувати і сміятись. Але в той же час вони і проживають своє життя на неволі підтримуючи одна одну. Навіть ту дівчинку, вони хочуть навчати чогось. Це майстерство авторки створити таку історію, яка буде викликати в тебе емоції. І такі, що навіть за декілька сторінок описів ти прив’язуєшся до героїнь і хочеш, щоб у них все було добре. Навіть в тих умовах, які вони мають і в яких вони живуть. Ти віриш і співпереживаєш кожній. І до кінця не розумієш, що відбувається. Але і чи хочеш ти дізнатись, що відбувається? Я задоволений фіналом цієї історії. Звучить дивно, навіть якщо ви читали цю книгу, але так. Мені здається, це найправильніша кінцівка цієї книги, вона неначе підсумовує ті 204 сторінки, які були до цього. Ми неначе готувались до цього - це і отримали. Іншого виходу я би просто не сприйняв би так, як цей. Бо саме це завершення викликало в мене МУРАШКИ.#Peachвідгук
2770
26-01-27 15:09