Channel Книжковий світ Персика - @booksworldpersyk - №4483
Бо суспільство, Лайло, не має жодних шансів на успіх, якщо жінки у ньому неосвічені. Жодних шансів.
Як описати цю книгу? Які враження вам про неї написати?Настільки вразила, що хотів, щоб вона якскоріше завершилась, просто щоб у героїнь все було НОРМАЛЬНО? (ну тому що очевидно, в декораціях цієї книги ЧУДОВО і ІДЕАЛЬНО у жінок бути попросту не може..).Настільки жахлива, що аж прекрасна?Мене так проривало на сльози останні 100 сторінок, що аж набухли сторінки?Я думаю, ви зрозуміли. Халед Госсейні подарував нам «Ловця повітряних зміїв», яка в 2023 році змусила мене дуже довго дивитись в стінку, і от тоді я вирішив, що нічого щемкіше, драматичніше, навіть добрішого я ніколи більше не прочитаю.Але от зі мною трапляється «Тисяча осяйних сонць» і з самого початку зрозуміло, що це буде набагато, НАБАГАТО, набагато страшніше.Книга розповідає нам про все той самий Афганістан, який розривають постійні війни, зміни влади, законів. Маємо двох героїнь, дві кардинально різні історії, які якимось чином повʼязані між собою.Маріям — гарамі (це образливе слово для позашлюбної дитини), вона виховується матірʼю і кожен четвер зустрічається зі своїм батьком, у якого декілька дружин і купа дітей.Через обставини в пʼятнадцятирічному віці Маріям видають заміж. Видають заміж. За чоловіка набагато старше. До якого вона переїджає… і стає.. типу.. його… власністю… Це пиздець. Лайла виховується в сімʼї вчителя, який з самого дитинства втокмачує їй про важливість освіти. Ми знайомимось з її родиною і Таріком — хлопець, який буквально постраждав від війни і не має ноги.Розумієте контраст?Чоловік Маріям, який змушує її носити бурку і ходити лише з ним, і Лайла, яка спокійно спілкується з сусіднім хлопчаком.Ця книга болить ще тому що, ти розумієш, що мільйон жінок стикаються з цією дискримінацією, мільйон жінок живуть в цій культурі, яка буквально каже: жінка має прислужувати.Вивчи це зараз і вивчи добре, моя доню: як стрілка компаса завжди вказує на північ, так і звинувачувальний палець чоловіка завжди вказує на жінку. Завжди.Запамʼятай це, Маріям.
Судити про те, наскільки це чуттєвий текст можна по тому, як сильно в тебе розривалось серце від несправедливості.Мені хотілось вирвати сторінки, хотілось кричати, наскільки це жахливо і ЯК ЦЕ НЕ МАЄ БУТИ!Але в той же час він дає віру, віру в те, що обовʼязково вийде сонце. І в «Ловці», і тут — це неначе така маленька енциклопедія по країні, яка була розірвана війною. Навіть коли до влади приходять таліби, змучені люди виходять на вулиці святкувати ПРОСТО ЗАКІНЧЕННЯ ПОСТІЙНИХ РАКЕТ НАД ГОЛОВОЮ. І так, ця історія безмежно відгукується. Тож це більше ніж 5 ⭐️.Інакше й бути не може.#Peachвідгук
4330
25-10-23 11:56