Source
КАНАЛ ПЕРЕЕХАЛ!!! | Тінь помсти» Арія Щульц ❜ Це я. Я не встиг. Я обіцяв тримати її. А теп...
1 780 Views/Reach
2026-01-29 19:59
Message №3664
🦋 «Тінь помсти» Арія Щульц ❜ Це я. Я не встиг. Я обіцяв тримати її. А тепер вона там — розрізана, без частини себе, через мене. ❜ Якщо ти підеш — я піду за тобою. Я не вмію жити без тебе. Тропи:🤩 Мафіозний роман🤩 Романтичний трилер🤩 Любовний трикутник🤩 Зрада🤩 Сильна головна героїня🤩 Небезпечне кохання🤩 Заборонений потяг🤩 Таємниці минулого🤩 Влада і підкорення🤩 Еротичне напруження🤩 Дуже відвертоАнотація:Він загинув. Так вирішив мафіозний світ. Його смерть була вигідною для багатьох, його повернення — смертельно небезпечним.Колишній володар влади зникає, щоб урятувати найдорожче… і повертається, коли в нього це відібрали. Тепер він безжальний, холодний і не вірить у прощення. Його шлях — помста. Його мова — страх.Вона не повинна була опинитися поруч. Моральна помилка. Заборонене тяжіння. Зіткнення, яке ламає.Але між ними — не тільки вогонь. Є ще один. Той, хто тримає її руку під час весілля, той, хто обіцяє захист, але ніколи не відпустить. Три серця. Два чоловіки. Одна жінка.І жоден з них не готовий поступитися.Ця історія не про кохання. Вона про вибір між темрявою і тим, що ще робить людину живою. Про те, як помста може спалити все… крім бажання, яке ніхто не може вимкнути. Зміст книги: 65 розділів (97 сторінок) + розділи регулярно оновлюються Кількість переглядів: 2900+ . ݁₊ ⊹ . ݁ ⟡ ݁ . ⊹ ₊ ݁. ➿ 𝑨𝒖𝒕𝒉𝒐𝒓: Арія Щульц ➿ 𝑩𝒐𝒐𝒌𝒏𝒆𝒕: читати тутФрагменти книги:❜ Ми вийшли із зали з його чортового весілля — серце ледь не вислизало з грудей. Він хоч і нахабний, мороз по шкірі пройшовся. Купа мафіозі, босів, очільників кланів, а ти — як маленька букашка серед усього цього.Як же цих чоловіків легко провести. Він серйозно подумав, що я була збуджена… ну камон, жінка під час овуляції й не такою вологою може бути. А під цю чортову сукню жодні труси не підходили, от і кішечка пішла без білизни із запальним днем у календарі. І якби він не підійшов, можливо, я б і не сказала всього цього. Але питання друге — чи хотіла я це сказати? Однозначно.Він хотів, щоб я була ким? Коханкою? Дружинною декабриста? Чи просто повією, поки його дружині болить голова або настрою немає? Ні. Ні, я такого терпіти не буду.З цих думок мене вирвала тепла рука Марка на моєму стегні — на стегні, яке оголене і явно вище, ніж дозволено тримати жінку. Яку ж гру граєш ти… зараз дізнаємося.❜ — Ти моя, — шепоче він тихо, вже без жорсткості. — І я твій. Без розрахунків. Без помсти. Просто ми.Я повертаю голову, знаходжу його губи. Цілую повільно, ніжно.— Тоді тримай мене міцніше, — кажу я. — Бо я нікуди не піду.Він посміхається в мої губи.— Обіцяю.—Чому кохана, я ж не кохаю тебе …—І не потрібно ,я кохаю тебе цього мені достатньо —Він притулив мене до себе ,і вдихав аромат мого волосся .Я лежала і не розуміла ,секс сексом ,все чудово …але кохання ?❜ Він дивиться на мене так, ніби я — єдине, що має значення в цьому світі.— Тоді чому ти тримаєш мене і складається враження, що зараз понесеш у спальню? — шепочу я, вже сама не знаючи, що кажу.— А ти проти?— Ні… — слово виривається швидше, ніж я встигаю подумати.Він не дає мені договорити. Рушає вперед, навіть не дивлячись під ноги, цілує мене пристрасно, жадібно, ніби весь світ навколо зник. Я чіпляюся за його плечі, серце калатає в горлі.— Жінко… бачив Бог, я тримався!Та бачив Бог, бачила я. Це як у Помпеях — спершу тиша, а потім уже пізно тікати. Мені це потрібно. Зараз. Саме так. Без страху, без каяття, без масок.Він несе мене сходами вгору, а я знаю: нас накриє з головою — і мені це подобається.